Офтальмол. журн. — 2015. — № 6. — С. 17-22.

УДК 617.721.6-002. — 085 : 615.37 + 57. 083.3

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201561722

Изменение уровней интерферонов а и у в крови больных увеитами в результате комплексного лечения с использованием циклоферона, электрофореза декаметоксина и микроволновой терапии

Н. В. Коновалова, д-р мед.наук, Абдеррахим Шайби, аспирант

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина)

Ключові слова: увеїт, лікування медикаментозне, циклоферон, електрофорез декаметоксіна, мікрохвильова терапія, інтерферони а и у, плазма крові.

Ключевые слова: увеит, медикаментозное лечение, циклоферон, электрофорез декаметоксина, микроволновая терапия, интерфе-роны а и у, плазма крови.

Вступ. Пошук нових ефективних патогенетичних підходів до лікування увеїтів є не тільки клінічно, але і соціально важливим, враховуючи високу частоту цієї патології та інвалідізації внаслідок захворювання. 

Мета. Визначення особливостей експресії інтерферонів а і у в крові хворих на увеїти внаслідок комплексного лікування з використанням циклоферона, електрофорезу декаметаксина та мікрохвильової терапії. 

Матеріал і методи. Хворі на ендогенні увеїти отримали комплексне лікування з використанням циклоферону, електрофорезу декаметоксіна та мікрохвильової терапії (26 чоловік). Групи порівняння — циклоферон та електрофорез декаметоксіна (20 чоловік) або циклоферон та мікрохвильова терапія (13 чол.). До та після лікування виявлений рівень інтерферонів а та у в плазмі крові та проведене офтальмологічне обстеження. При статистичній обробці даних використовували параметричні та непараметричні критерії, кореляційний аналіз.

Результати. Внаслідок лікування хворих на увеїти встановлено значне збільшення концентрації інтерферонів а та у, ступінь збільшення яких не залежить від розміщення вогнища запалення та характеру клінічного перебігу, при цьому найбільш виразні збільшення мають місце при важкому ступені увеїтів. Визначено достовірний кореляційний зв'язок між рівнем інтерферонів до та після лікування, а також клінічними характеристиками захворювання. Збільшення рівня інтерферонів а та у визначено при різних клінічних формах увеїта. Найбільш виразне підвищення рівня інтерферону а та у виявлено після проведення електрофорезу декаметоксіна та мікрохвильової терапії на тлі циклоферона і складає 56,7 % и 33,4 % відповідно. Висновок. Встановлено збільшення рівня інтерферонів в крові пацієнтів після лікування, найбільш значне після електрофорезу декаметоксіна та мікрохвильової терапії на тлі циклоферона, що може розцінюватись як один з критеріїв ефективності лікування.


Литература

1.Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц: пер. с англ. // М.: Практика, 1998. — 459 с.

2.Ершов Ф. И. Ранние цитокиновые реакции при вирусных инфекциях / Ф. И. Ершов, А. Н. Наровлянский, М. В. Мезенцева // Цитокины и воспаление. — 2004. — Т.13. — № 1. — С. 3-7.

3.Инструкция по применению набора реагентов для количественного определения человеческого альфа-интерферона в биологических жидкостях человека и культуральных средах // 3АО «Вектор-Бест». — Новосибирск, 30.05.08. — 22 с.

4.Инструкция по применению набора реагентов для количественного определения человеческого гамма-интерферона в биологических жидкостях человека и культуральных средах // 3АО «Вектор-Бест». — Новосибирск, 30.05.08. — 22 с.

5.Катаргина Л. А. Клинические вариации и иммунологические особенности ревматоидных увеитов у детей разного возраста / Л. А. Катаргина, А. В. Хватова, Г. Н. Кричевская и др. // Вестн. офтальмол. — 2001. — Т.117. — № 4. — С.30- 33.

6.Ковальчук Л. В. Система цитокинов / Л. В. Ковальчук, Л. В. Ганковская, Э. И. Рубакова // М. — 2000. — 324 с.

7.Коновалова Н. В. Уровень интерферонов а и у в крови больных увеитами с разной клинической характеристикой и течением заболевания / Н. В. Коновалова, Шайби Абдерахман // Офтальмол. журн. — 2015. — № 3. — С. 24- 29.

8.Неверова Е. А. Патогенетическое обоснование применения озона при эндогенных увеитах / Е. А. Неверова // дисс. канд. мед. наук 14.00.16 Патологическая физиология. — 2007, Саранск. — 116 с.

9.Оспельникова Т. П. Влияние индукторов интерферона на цитокиновый профиль / Т. П. Оспельникова, Т. В. Миронова, В. В. Полосков, Ф. Ю. Гариб, Ф. И. Ершов // Цитокины и воспаление. — 2014. — Т. 13. — № 1. — С. 37- 40.

10.Роит А. Иммунология / А. Ройт, Дж. Бростофф, Д. Мейл: пер. с англ. // М.: Мир, 2000. — 581 с.

11.Рябичева Т. Г. Определение цитокинов методом иммуноферментного анализа ЗАО «Вектор-Бест» / Т. Г. Рябичева, Н. А. Вараксин, Н. В. Тимофеева, М. Ю. Рукавишников // Информационный бюллетень Новости «Вектор-Бест». — 2004. — № 4 (34). http://www.vector-best.ru/nvb/n34/st34_4.htm

12.Симбирцев А. С. Цитокины — новая система регуляции защитных реакций организма / А. С. Симбирцев // Цитокины и воспаление. — 2002. — Т. 11. — № 1. —С. 9-16.

13.Хаитов Р. М. Руководство по клинической иммунологии. Диагностика заболеваний иммунной системы: руководство для врачей / Р. М. Хаитов, Б. В. Пинегин, А. А. Ярилин // М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — 352 с.

14.Abbas A. K. Cellular and molecular immunology / A. K. Abbas, A. H. Lichtman, S. Pillai // 6 th ed: Philadelphia, 2009. — 581 p.

15.Mahon C. R. Clinical laboratory immunology / C. R. Ma-hon, D. Tice // New Jersey: Upper Side River, 2006. —325 p.