Офтальмол. журн. — 2014. — № 4. — С. 88-94.

 

Полный текст Pdf 

УДК 617.735-007.281-089-073.97

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201448894

Экспериментальное исследование влияния двухнедельной тампонады перфторорганическими соединениями на биоэлектрическую функциональную активность сетчатки глаза кролика

Д. В. Жмурик, канд. мед. наук, М. В. Милиенко, врач

Киевская городская клиническая

офтальмологическая больница «Центр микрохирургии глаза», Киев (Украина)

E-mail: visus@ukr.net

Ключовые слова: биоэлектрическая активность сетчатки, перфторорганические соединения, «тяжелое» силиконовее масло, эксперимент

Ключові слова: біоелектрична активність сітківки, перфторорганічні сполуки, «важке» силіконове масло, експеримент

Вступ. Перфторорганічні сполуки (ПФОС) мають цінні якості для витреоретинальної хірургії. їх застосування для короткочасного тампона-ди може розширити показання до оперативного лікування та покращити його результати. Проте однозначної думки щодо впливу ПФОС на функціональний стан сітківки немає. Важливо порівняти ефект ПФОС і «важкої» силікону.

Мета дослідження — визначення особливостей впливу короткострокової тампонади з ПФОС (14 днів) на біоелектричну функціональну активність сітківки в експерименті, порівняння впливу ПФОС і «важкого» силікону в динаміці шляхом проведення електроретінографіі (ЕРГ) в різні періоди після закінчення тампонади (7, 14, 30 днів).

Матеріал і методи. Дослідження було зроблено на 6 кроликах породи шиншила (12 очей). Всім тваринам була виконана задня закрита субтоталь­на вітректомія з подальшою тампонадою (14 днів) з ПФОС (праве око) і «важким» силіконом (ліве око). ЕРГ проводилась всім тваринам до оперативного втручання і після закінчення тампонади в 7, 14 і 30 днів. 

Результати. При аналізі максимальної ЕРГ через 7 днів після закінчення тампонади з ПФОС було виявлено підвищення амплітуди хвилі «а» на 28 % (54,5±6.0) мкВ, збільшення латентності хвилі «б» до (35,2±4,0) мс і під­вищення його амплітуди до (228,5±6,2) мкВ (77 %). При аналізі ритмічної ЕРГ з'ясовується, що амплітуда відповіді колбочок хвилі Ы1-Р1 збільшила­ся на 41 %, (48,0±3,0) мкВ і час латентності зріс на 27 %, (60,0±0,5) мс. Через 14 днів після закінчення тампонади значущих змін не спостерігалося. Через 30 днів функціональна активність центральної частини сітківки ха­рактеризується подовженням латентності і зниженням амплітуди відпо­віді фоторецепторного шару на спалах. Середні шари центральної і перифе­ричної сітківки характеризувалися погіршенням провідності і феноменом гіпервідповіді на стимул. Вплив «важкого» силікону на біоелектричну ак­тивність сітківки співвставлений з впливом ПФОС.

Висновок. Були виявлені особливості впливу тампонади ПФОС протягом 14 днів на функціональну активність сітківки ока кролика в динаміці протя­гом 1 місяця спостереження після його видалення. Було виявлено збільшення амплітуди біоелектричної відповіді сітківки на 30,1 % (феномен наднор-мальної ЕРГ) з середніх шарів периферії сітківки і на 44 % — з середніх ша­рів центральної частини сітківки. Вплив важкого силікону з тампонадою протягом 14 днів співставлений з впливом ПФОС: збільшення амплітуди відповіді середніх шарів периферії сітківки на 43 % і центральної сітків­ки — на 64,7 %. Для відновлення біоелектричної активності сітківки піс­ля 14-денної ПФОС тампонади і «важкого» силіконового масла необхідний більш тривалий період.

Литература
1.     Жмурик Д. В. Экспериментальное исследование влия­ния семидневной тампонады перфторорганическими соединениями на биоэлектрическую функциональ­ную активность сетчатки глаза кролика / Д. В. Жму­рик, Н. И. Храменко, М. В. Милиенко // Офтальмол. журнал. — 2014. — № 1 . — С.
2.     Тахчиди X. П. Особенности хирургии тракционной отслойки сетчатки при пролиферативной диабети­ческой ретинопатии / Х. П. Тахчиди, О. А. Костин // Перфторорганические соединения в биологии и ме­дицине: Сб.науч.тр. — Пущено. — 1999. — С. 192- 194.
3.     Щкворченко Д. О. Комплексное хирургическое ле­чение отслоек сетчатки, осложненных гигантскими разрывами и отрывами от зубчатой линии, с приме­нением жидких перфторорганических соединений : дис...к-та. мед. наук: 14.00.08 / Д. О. Шкворченко — М., 1995. — 132 с.
4.     Щкворченко Д. О. Экспериментально-клиническое обоснование применения витреопресса для крат­косрочного послеоперационного тампонирования в витреоретинальной хирургии / Д. О. Шкворченко, О. В. Каштан, К. Н. Макаров, Т. И. Ронкина // Пер-фторорганические соединения в биологии и медици­не: Сб.науч.тр. — Пущино, 1999. — С. 186- 192.
5.     Bryan J. Shepard. Experimental vitreous replacement with perfluorotri-n-propylamine / J. Shepard Bryan, Scott M. Friedman, N. Robert N. Mames, Curtis E. Margo // Arch Ophthalmol. — 1994. — № 122. — P.1098- 1102.
6.     Chang_S. Experimental studies of tolerance to intravitreal perfluoro-n-octane liquid / S. Chang, JR. Sparrow, T. Iwamoto, A. Gershbein, R. Ross R. Ortiz // Retina . — 1991. — № 11. — P. 367- 374.
7.     Clark L. C Jr. Survival ofmammals breathingorganic liquids equilibrated with oxygen at atmospheric pressure / LC Jr Clark, F Gollan // Science. — 1966. — № 152. — P. 1755-1756.
8.     Devin F. Experimental tolerability of perfluorodecalin in prolonged intraocular tamponade / F. Devin, T. Jourdan,J. B. Saracco, A. Lucciani // J FrOphtalmol. — 1995. — № 18. — P.268- 274.
9.     Flores-Aguilar M. Intraocular tolerance of perfluorooc-tylbromide (perflubron) / M. Flores-Aguilar, D. Mun-guia, E. Loeb, J. A. Crapotta, C. Vuong, S. Shakiba,   Bergeron-Lynn, C. A. Wiley, J. Weers, W. R. Freeman // Retina. — 1995. — № 15. — P.3-13.
10.  Foerster M. H. Silicone oil and its influence on electrophysiologic findings / M. H. Foerster, J. Esser, H. Lagua // Am J Ophthalmol. — 1985. — № 99. — P. 201- 206.
11.  Haidt S. J. Liquid perfluorocarbon replacement of the eye / S. J. Haidt, L. C. Clark, J. Ginsberg // Invest Ophthalmol Vis Sci. — 1982. — № 22. — P.233.
12.  Killey F. P. Intraocular fluid dynamics: measurements following vitrectomy and intraocular sulfur hexafluoride / F. P. Killey, F G. Edelhauser, T. A. Aaberg // Arch Oph­thalmol. — 1980. — № 98. — P. 1448- 1452.
13.  Orzalesi N. Experimental short-term tolerance to perfluorodecalin in the rabbit eye: a histopathological study / N. Orzalesi, L. Mighavacca, F Bottoni, S. Miglior // Curr Eye Res. — 1998. — № 17. — P. 828- 835.
14.  Sirimaharaj M. Vitrectomy with short term postoperative tamponade using perfluorocarbon liquid for giant retinal tears/ M. Sirimaharaj, C. Balachandran, W. C. Chan, A. P. Hunyor, A. A. Chang, J. Gregory-Roberts, A. B. Hu-nyor, T. J. Playfair// Br J Ophthalmol. — 2005. — № 89. — P. 1 176-1179.
15.  Terauchi H. Experimental study on the effects of a replace­ment of the vitreous body with perfluorotributylamine on the rabbit eye / H. Terauchi, S. Okinami, Z. Kozaki,
H.   Tanihara, M. Nagata, Y Segawa // Nihon Ganka Gak-kai Zasshi. — 1989. — № 93. — P. 294- 301.
16.  Winkler B. S. The electroretinogram of the isolated rat retina / B. S. Winkler // Vision Res. — 1972. — № 12. — P. 1183-1197.
17.  Winkler B. S. Importance of bicarbonate in retinal func­tion / B. S. Winkler, V. Simson, S. Banner // Invest Oph-thalmol Visual Sci . — 1977. — № 16. — P. 766- 76.