Офтальмол. журн. — 2009. — № 3. — С. 32-35.
УДК 617.735-002-02:616.379-008.64-085
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh200933235
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА СОЕВЫХ И30ФЛАВ0Н0В «ЕКСО» НА ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ПАРАМЕТРЫ ГЛАЗА И БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ СЫВОРОТКИ КРОВИ У БОЛЬНЫХ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИЕЙ
А. П. Левицкий,1 д-р биол. наук, Ю. В. Цисельский,2 канд. мед. наук
1ГУ «Институт стоматологии АМН Украины», г. Одесса
2 Одесская областная клиническая больница, г. Одесса
У 32 хворих (64 ока) на інсуліннезалежний цукровий діабет з ознаками ретинопатії вивчали вплив препарату «ЕКСО» (соєві ізофлавони) по 3г/добу впродовж 4 тижнів на стан органа зору (за показниками клінічної периметрії, кампіметрії, фосфендіагностики та гостроти зору). Перед початком і після закінчення лікування в сироватці крові визначали концентрацію малонового діальдегіду (МДА), активність каталази, загальну протеолітичну активність та вміст інгібітора трипсину.
Встановлено позитивний вплив проведеного лікування на стан очей і на нормалізацію такого біохімічного показника, як рівень МДА. В той же час підвищені показники активності каталази, протеаз і інгібітора трипсину у цих хворих під впливом проведеної терапії не змінювались.
Ключевые слова: диабетическая ретинопатия, функциональные и биохимические показатели, влияние соевых изофлавонов.
Ключові слова: діабетична ретинопатія, функціональні та біохімічні показники, соєві ізофлавони.
ЛИТЕРАТУРА
1.Астапова Н. Н. Значение ранних изменений поля зрения и гидродинамика глаза для диагностики и дифференциальной диагностики преграуком: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. — Черновцы, 1981. — 17 с.
2.Балаболкин М. И., Клебанова Е. М. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета (лекция) // Проблемы эндокринологии. — 2000. — Т. 46, № 6. — С. 29-34.
3.Бондар П. М., Кононенко Л. О., Михальчишин Т. П., Кононенко В. О. Метаболічний синдром (огляд літератури) // Журнал АМН України. — 2000. — Т. 6, № 4. — С. 677-585.
4.Валуев Л. И., Валуев И. Л. Ингибиторы протеолитических ферментов в терапии сахарного диабета // Вопросы медицинской химии. — 2000. — Т. 46, № 5. — С. 502.
5.Войцеховская Ю. Г., Шкестерс А., Орликов Г. А. и др. Оценка некоторых параметров оксидативного стресса у больных бронхиальной астмой на фоне воспаления и дефицита селена // Биомедицинская химия. — 2007. — Т. 53. — Вып. 5. — С. 577-584.
6.Гирин С. В. Модификация метода определения активности каталазы в биологических субстратах // Лабораторная диагностика. — 1999. — № 4. — С. 45-46.
7.Левицкий А. П. Пищеварительные ферменты слюнных желез: Автореф. дисс. ... докт. биол. наук. — Одесса, 1974. — 53 с.
8.Левицкий А. П., Макаренко О. А., Богатов В. В. и др. Биологические свойства изофлавонов. В кн.: Растительные адаптогены / Сб. науч. тр. Одесского отделения УБО. — Одесса, 2000. — С. 9-15.
9.Новохатский А. С. Клиническая периметрия. — М., 1973.
10.Пономарчук В. С., Слободяник С. Б., Дроженко В. С. Применение фосфенэлектростимуляции в лечении больных с частичной атрофией зрительного нерва и амблиопией: Метод. рекомендации. — Одесса, 1999. — 8 с.
11.Стальная И. Д., Гаришвили Т. Г. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты. В кн.: Современные методы в биохимии. — М.: Медицина, 1977. — С. 66-68.
12.Drai J., Bannier E., Garcia I. et al. Marqueurs de la peroxydation et system de protection chez une polulation dia-b?tique: 6 Forum Soc. Biol. — 1998. — Vol. 192, № 1. — P. 160-161.
13.Triggle C. R. The early effects of elevated glucose on endothelial function as a target in the treatment of type 2 diabetes // Druge of Today. — 2007. — Vol. 43. — P. 815-826.