Офтальмол. журн. — 2021. — № 5. — С. 28-34.

УДК 617.735-007.281-039.38:617.723:612.13

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202152834


Стан гемодинаміки ока у хворих з регматогенним відшаруванням сітківки, ускладненним відшаруванням судинної оболонки

Храменко Н.І., Уманец М.М., Розанова З.А., Левицька Г.В.

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ», Одеса (Україна)

ЯК ЦИТУВАТИ: Храменко Н. И. Состояние гемодинамики глаз у больных регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной отслойкой сосудистой оболочки / Н. И. Храменко, Н. Н. Уманец, З. А. Розанова, Г. В. Левицкая // Офтальмол. журн. — 2021. — № 5. — С. 28-34.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202152834


Актуальність. Виникнення відшарування судинної оболонки (ВCO) в очах з первинним регматогенним відшаруванням сітківки (РВС) зустрічається відносно рідко (від 2 до 8,6% випадків). Серед факторів ризику розвитку РВС з ВCO виділяють міопію високого ступеня, афакію або псевдофакію, відшарування сітківки в трьох і більше квадрантах, похилий вік і наявність макулярного розриву. У раніше проведених нами дослідженнях було показано, що у пацієнтів з РВС з ВCO після прилягання сітківки після одноразової вітректоміі виявлено зниження біоелектричної активності центральної і периферичної сітківки в порівнянні з аналогічним станом у пацієнтів з неускладненою РВС. Ми припустили наявність значних трофічних порушень в сітківці, як одного з механізмів патогенезу РВС з ВCO, що призвело до дослідження гемодинаміки очей з РВС, ускладненого ВCO.

Мета: вивчити гемодинаміку очей з РВС ускладненим ВСО і парного ока до операційного втручання 

Матеріал і методи. У відділенні вітреоретинальної хірургії обстежені і прооперовані 22 хворих: 1 група – 11 пацієнтів з РВС (вік 53,5±3,5 років) і 2 група – 11 пацієнтів з РВС, ускладненим ВCO (вік 60,6±3,3 років). Поряд з рутинним обстеженням проводили реоофтальмографію (РОГ) з використанням комп'ютерного реографічного комплексу РЕОКOM (Україна, м.Харків), принципом роботи якого є імпедансометрія. При аналізі РOГ використовували показники об'ємного пульсового кровонаповнення по реографичному коефіцієнту RQ (‰) і тонічних властивостей судин по співвідношенню часу висхідної частини реоволни до часу всієї реоволни α/Т (%), швидкість максимального кровонаповнення по висхідній частини рео-кривої (V (Ом/с) – швидкість об'ємного пульсового кровонаповнення

Результати. Дві групи пацієнтів з РВС і РВС з ВCO були фактично однорідні за віком, термінами існування РОС і супутньої патології. При аналізі стану очного дна у пацієнтів з ускладненою РОС (з ВСО) множинні розриви сітківки – більше 3 розривів – спостерігалися в 45,5% випадків, тоді як при РОС значно рідше – в 9% випадків. Нами визначена недостатність кровонаповнення хворого ока з РВС з ВCO на 68,7% і парного ока на 40%. На оці з відшаруванням без ВCO та парному оці ці показники також були знижені лише на 33,3% і 27% відповідно. У хворих з РВС з ВCO також в 2 рази знижена швидкість об'ємного кровотоку в порівнянні з нормою. Виявлено прямий кореляційний зв'язок об'ємного кровонаповнення і внутрішньоочного тиску (ВOТ) r = 0,5 (р <0,05) у всіх пацієнтів з РВС. При ВOТ менше 10 мм рт. ст. показник RQ має найнижчі значення – 0,95±0,4 ‰, що на 32% нижче (р=0,01), ніж  в групі з ВOТ від 10 мм рт. ст. до 14 мм рт. ст. – 1,4±0,4 ‰ і в 1,9 рази (р = 0,0001), ніж при нормальному ВОТ (1,82±0,4 ‰). Також при ВOТ 10–14 мм рт. ст. RQ було на 22,2% нижче (р=0,01), ніж в групі з нормальним ВГД. Середній показник ВOТ у групі з РВС з ВCO дорівнював 8,4±2,9 мм рт.ст.

Висновок. Отримані дані свідчать про значне порушення трофіки ока з регматогенним відшаруванням сітківки взагалі і при РОС з ВСО – значно більш вираженому патологічному процесі порушення трофіки, а по – друге про значну гіпоксію, що супроводжує РОС і РОС з ВСО не тільки сітківки, а й інших оболонок, зокрема, судинної оболонки. 

Ключові слова: регматогеннє відшарування сітківки, відшарування судинної оболонки, реофтальмографія, об'ємнє пульсовє кровонаповнення ока, внутрішньоочний тиск


Литература

1.Foos R.Y., Wheeler N.C. Vitreoretinal juncture: synchisis senilis and posterior vitreous detachment // Ophthalmology. – 1982. – Vol.89. – P.1502–1512.

2.Jaffe N.S. Complications of acute posterior vitreous detachment //Arch Ophthalmol. – 1968. – Vol.79. – P.568–571.

3.Tasman W.S. Posterior vitreous detachment and peripheral retinal breaks //Trans Am Acad Ophthalmol Otolaryngol. – 1968. – Vol.72. – P.217–224.

4.Lindner B. Acute posterior vitreous detachment and its retinal complications: a clinical biomicroscopic study //Acta Ophthalmol Suppl. – 1966. – Vol.87. – P.1–108.

5.Sharma T., Gopal L., Reddy R.K. et al. Primary vitrectomy for combined rhegmatogenous retinal detachment and choroidal detachment with or without oral corticosteroids: a pilot study // Retina. – 2005. – Vol. 25. – P.152–157. 

6.Yajie Yu., Ming An., Bin Mo. et al. Risk factors for choroidal detachment following rhegmatogenous retinal detachment in a chinese population // BMC Ophthalmol. – 2016. –Vol.16. – P.140 

7.Gu Y.H.,  Ke G.J.,  Wang L.,  Gu Q.H. et al. Risk factors of rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment in Chinese patients // Int J Ophthalmol. – 2016. – Vol.9(7). – P. 989–993. 

8.Jae Hoon Kang, Kyung Ah Park, Woo Jae Shin, Se Woong Kang. Macular Hole as a Risk Factor of Choroidal Detachment in Rhegmatogenous Retinal Detachment // Korean J Ophthalmol. – 2008. – Vol. 22(2). – P. 100–103. 

9.Li Z, Li Y, Huang X, Cai XY, Chen X, Li S, Huang Y, Lu L. Quantitative analysis of rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment in Chinese using UBM// Retina. – 2012. – Vol.32. – No.10. – P.2020 – 2025. 

10.Jarrett W.H. Rhegmatogenous retinal detachment complicated by severe intraocular inflammation, hypotony, and choroidal detachment // Tr. Am. Ophth. Soc. – 1981. – Vol. LXXIX – P. 664 – 683.

11.Smedt D.E.S., Sullivan P. Massive choroidal detachment masking overlying primary rhegmatogenous retinal detachment: A case series // Bull. Soc. belge Ophtalmol. – 2001. – Vol. 282. – P. 51 – 55.

12.Sharma T., Gopal L., Badrinath SS. Primary vitrectomy for rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment // Ophthalmology. – 1998. – Vol.105(12). – P.2282–2285. 

13.Ghoraba HH. Primary vitrectomy for the management of rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment // Graefes Arch Clin Exp Ophthalmol. – 2001, – Vol.239 (10). – P.733–736.

14.Dai Y., Wu Z., Sheng H., Zhang Z., Yu M., Zhang Q. Identification of inflammatory mediators in patients with rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment // Mol Vis. – 2015. – Vol. 21. – P. 417–427.

15.Cook B., Lewis G.P., Fisher S.K., Adler R. Apoptotic photoreceptor degeneration in experimental retinal detachment // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 1995. – ;Vol.36. – P.990–996.

16.Zacks D.N., Hänninen V., Pantcheva M., Ezra E., Grosskreutz C., Miller J.W. Caspase activation in an experimental model of retinal detachment // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 2003. – Vol. 44. – P.1262–1267. 

17.Trichonas G., Murakami Y. ,  Thanos A., Morizane Y. et al. Receptor interacting protein kinases mediate retinal detachment – induced photoreceptor necrosis and compensate for inhibition of apoptosis // Proc Natl Acad Sci U S A. – 2010. – Vol.14. – No.107(50). – P.21695 – 21700. 

18.Suzuki Y., Adachi K., Takahashi S., Maeno A., Nakazawa M. et al. Oxidative Stress in the Vitreous Fluid with Rhegmatogenous Retinal Detachment //J Clin Exp Ophthalmol. – 2017. – Vol. 6. – P. 682. 

19.Yoshimura T., Sonoda K.H., Sugahara M., Mochizuki Y. et al. Comprehensive analysis of inflammatory immune mediators in vitreoretinal diseases // PLoS One. – 2009 – Vol.4. 

20.Xu C., Wu J., Feng C. Changes in the postoperative foveal avascular zone in patients with rhegmatogenous retinal detachment associated with choroidal detachment // Int Ophthalmol. – 2020. – Vol.40 (10). – P.2535 – 2543. 

21.Аlibet Yassine, Ponomarchuk V.S., Levytska G.V., Khramenko N.I. Comparing bioelectrical activity of the peripheral retina among myopic patients operated for rhegmatogenous retinal detachment complicated by choroidal detachment // J. ophthalmol (Ukraine). – 2018. – №3. – P.41 – 51. 

22.Alibet Yassine, Ponomarchuk VS, Khramenko NI, Levytska GV. Comparing bioelectrical activity of the central retina among myopic patients operated for rhegmatogenous retinal detachment complicated by choroidal detachment // J ophthalmol (Ukraine). – 2018. –№4. – P.7 – 25. 

23.Dobbie G. A study of the intraocular fluid dynamics in retinal detachment // Arch Ophthalmol. – 1963. – Vol. 69. – P. 53–58.

24.Yoshioka H., Endo Y.Clinical observations on ocular tension in cases of retinal detachment //Rinsho Ganka. – 1966. – Vol. 20. – P. 193 – 201.

25.Swan K.G., Christensen L., Weisel J.T Choroidal detachment in the surgical treatment of retinal separation  //Arch Ophthalmol. – 1956. – Vol. 55. – P. 240 – 245.

 

Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов, которые могли бы повлиять на их мнение относительно предмета или материалов, описанных и обсуждаемых в данной рукописи.. 

 

Поступила  15.07.21