Офтальмол. журн. — 2022. — № 6. — С. 65-69.

УДК  617.73-018.2-06:616.831-008.6

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202266569


Синдром Сусака: двобічна оклюзія ретинальних судин на фоні автоімунної запальної ендотеліопатії

Н. А. Ульянова 1, д-р мед. наук; О. В. Зборовська 1, д-р мед. наук; О. Д. Шульга 2, 3, д-р мед. наук

1 ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

2 КП «Волинська обласна клінічна лікарня»; Луцьк (Україна)

3 Волинський національний університет імені Лесі Українки; Луцьк (Україна)

ЯКЦИТУВАТИУльянова Н. А.Синдром Сусака: двобічна оклюзія ретинальних судинн афоніавтоімунної запальної ендотеліопатії / Н. А. Ульянова, О. В. Зборовська, О. ДШульга // Офтальмол. журн. — 2022. — № 6. — С. 65-69.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202266569


В роботі представлено клінічний випадок з характерною для синдрому Сусака тріадою проявів, а саме: білатеральна оклюзія нижньоскроневої гілки центральної артерії сітківки, численні мікроінфаркти мозолистого тіла та нейросенсорна приглухуватість, що розвились у хворої після перенесеної інфекції COVID-19. Наведено дані клінічного обстеження пацієнтки, зокрема, данні офтальмологічного обстеження та неврологічний статус з результатами магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку. Особлива увага приділена діагностичному значенню оптичної когерентної томографії (ОКТ) сітківки при синдромі Сусака, яка дозволяє виявляти характерні секторальні вогнищеві атрофічні зміни внутрішніх шарів сітківки при збереженій структурі фоторецепторного шару. Настороженість спеціалістів при виявленні типової неврологічної, офтальмологічної або ж отологічної симптоматики є критично важливою у своєчасному призначенні системної стероїдної терапії.

Ключові слова: синдром Сусака, автоімунна запальна ендотеліопатія, оклюзія ретинальних артерій

 

Література

1.Kalisa P, Constantinides G, Bodson-Halleux M, De Laey JJ. Small infarctions of cochlear, retinal and encephalic tissue (SICRET syndrome). Bull Soc Belge Ophtalmol. 2001; 282:5-12.

2.Szilasiová J, Klímová E. Susac syndrome: retinocochleocerebral vasculopathy. Croat Med J. 2004; 45(3):338-43.

3.Yazan Al-Hasan, Justin L. Hoskin, John C. Wolf, Kamala Saha. Susac Syndrome and Pregnancy. Case Reports in Neurological Medicine [Internet]. 2020, Article ID 6049126, 6 pages. Available from: https://downloads.hindawi.com/journals/crinm/2020/6049126.pdf 

4.Dörr J, Krautwald S, Wildemann B, Jarius S, Ringelstein M, Duning T. et al.  Characteristics of Susac syndrome: a review of all reported cases. Nature Reviews Neurology. 2013; 9:307–316.

5.Vodopivec I, Prasad S. Short follow-up bias confounds estimates of the “typical” clinical course of Susac syndrome. Journal of Neuro-Ophthalmology. 2017; 37(2):149–153.

6.Sauma J, Rivera D, Wu A, Donate-Lopez J, Gallego-Pinazo R, Chilov M, Wu M, Wu L. Susac’s syndrome: an update. British Journal of Ophthalmology.2020;104(9):1190-1195.

7.Redler Y, Chwalisz BK. Neuro-ophthalmic manifestations of Susac syndrome. Curr Opin Ophthalmol. 2020; 31(6):495-502. 

8.Venditti L, Rousseau A, Ancelet C, Papo T, Denier C. Susac syndrome following COVID-19 infection. Acta Neurol Belg.2021; 121:807–809.

9.Vishnevskia-Dai V, Chapman J, Sheinfeld R, Sharon T, Huna-Baron R, Manor Riri S. et al. Susac syndrome: clinical characteristics, clinical classification, and long-term prognosis Medicine (Baltimore). 2016 Oct; 95(43): e5223.

10.Kleffner I, Duning T, Lohmann H, et al. A brief review of Susac syndrome. J Neurol Sci. 2012; 322(1–2):35–40. 

11.Hantson P., Di Fazio V., Del Mar Ramirez Fernandez M. et al. Susac-Like Syndrome in a Chronic Cocaine Abuser: Could Levamisole Play a Role? J Med Toxicol. 2015; Vol. 11(1):124–128. 

12.Susac JO. Susac’s Syndrome. Am J Neuroradiol. 2004; 25:351–352.

13.Pereira S, Vieira B, Maio T, Moreira J, Sampaio F. Susac's Syndrome: An Updated Review. Neuroophthalmology. 2020 May 1; 44(6):355-360. 

14.Azevedo AGB, Lima LH, Muller L, et al. Anatomical and functional correlation in Susac syndrome: multimodal imaging assessment. Int J Retina Vitreous. 2017; 3:39. 

 

Відомості про авторів та розкриття інформації

Внесок авторів. Ульянова Н.А. – концепція; написання, визначення офтальмологічного статусу пацієнта; Зборовська О.В. – концепція; написання; проведення диференційної діагностики клінічного випадку; Шульга О.Д. – написання, визначення неврологічного статусу пацієнта, магнітно-резонансна томографія. Усі автори проаналізували результати та схвалили остаточний варіант рукопису.

Відмова від відповідальності. Висловлені у поданій статті думки є власними, а не офіційними позиціями установи.

Заява про етичні норми. Учасник дослідження підписав поінформовану згоду.

Декларація про конфлікт інтересів. Всі автори не мають жодного реального чи потенційного конфлікту інтересів (фінансові, персональні, професійні та інші інтереси), який міг би вплинути на предмет чи матеріал даного рукопису.

Джерела підтримки. Зовнішні джерела фінансування відсутні.

 

Надійшла 31.10.2022