УДК 617.741-004.1-089.168-06-073.756.8

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh2022639

Значення морфологічних змін задньої капсули кришталика при задньокапсулярних катарактах, за даними оптичної когеретної томографії, в оптимізации хірургічного лікування

Н. С. Луценко 1, 2, д-р мед. наук, професор; О. А. Ісакова 1, 2, канд. мед. наук, доцент; О. А. Рудичева 1, 2, канд. мед. наук, доцент; Т. С. Кирилова 1, 2, асистент; Г. В. Яцун 2, лікар-офтальмолог

1 Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України»

2 Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» 

Запоріжжя (Україна)

ЯКЦИТУВАТИ: ЛуценкоН. С.Значенняморфологічнихзмінзадньоїкапсуликришталикапризадньокапсулярнихкатарактах, заданимиОКТ, воптимізаціїхірургічноголікування / Н. С. Луценко, О. А. Ісакова, О. А. Рудичева, Т. С. Кирилова, Г. В. Яцун // Офтальмол. журн. — 2022. — № 6. — С. 3-9. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh2022639

Актуальність. Оптимізація діагностичних та хірургічних заходів задля швидкої реабілітації зорових функцій хворих на задньокапсулярну катаракту (ЗК) є доцільною і своєчасною.

Мета – вивчити морфологічні зміни задньої капсули кришталика при задньокапсулярній катаракті, за даними оптичної когерентної томографії (ОКТ), та встановити їх значення в оптимізації факоемульсифікації таких катаракт.

Матеріал й методи. Обстежено 1200 пацієнтів (1780 очей) з катарактою. Діагноз ЗК встановлено на 512 очах (28,8%). Усім досліджуваним проводилась ОКТ переднього сегменту ока та виконана факоемульсифікація катаракти (ФЕК). Аналізувались морфологічні зміни задньої капсули, за даними ОКТ, особливості ходу хірургічного лікування та  інтраопераційні ускладнення. 

Результати. За даними ОКТ, виявлено три типи морфологічних змін задньої капсули кришталика (ЗКК). Перший тип характеризувався чіткою лінією задньої капсули і виявлений в 312 очах (61 %). Щадний режим ФЕК (низька потужність ультразвуку, вакууму та іригації) був застосований лише в 28 % очей. При другому типі  лінія капсули була різної рефлективності та товщини, але завжди чітка з боку ретролентального простору, і зустрічалась в 185 очах (36 %). При цьому типі ЗКК ФЕК виконувалась без гідродисекції, в 97% очей з використанням щадного режиму та поліровкою капсули. Третій тип змін ЗКК характеризувався випинанням її в бік ретролентального простору і був встановлений на 15 очах (3%). При цьому типі ЗКК, незважаючи на щадні режими та використання віскодилятації при ФЕК, в 53% очей спостерігався розрив капсули.

Висновки. Застосовування ОКТ дозволяє детально оцінити морфологічні зміни задньої капсули кришталика та виділити три типи цих змін, що доцільно враховувати при виборі тактики хірургічного лікування.

Ключові слова: задньокапсулярна катаракта, оптична когерентна

 

Література

1.de Silva SR, Evans JR, Kirthi V, Ziaei M, Leyland M. Multifocal versus monofocal intraocular lenses after cataract extraction. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016;  12(12): CD003169.

2.Yang S, Jiang H, Nie K, Feng L, Fan W. Effect of capsular tension ring implantation on capsular stability after phacoemulsification in patients with weak zonules: a randomized controlled trial. CTR implantation in cataract patients with weak zonules. BMC Ophthalmology. 2021; 21 (1): 1–11.

3.Yang Y, Chen H, An J, Fan W. Long-term effects of phacoemulsification and intraocular lens implantation in a patient with pathologic myopia and extremely long axial length: A case report. Medicine. 2020; 99(37): e22081.

4.Fontana L, Coassin M, Iovieno A, Moramarco A, Cimino L. Cataract surgery in patients with pseudoexfoliation syndrome: current updates. Clinical Ophthalmology. 2017; 11: 1377–1383.

5.Panchapakesan J, Mitchell P, Tumuluri K, Rochtchina E, Foran S, Cumming RG. Five year incidence of cataract surgery: the Blue Mountains Eye Study. The British journal of ophthalmology. 2003; 87(2): 168–172.

6.Chan E, Omar F, Mahroo AR, Bchir MB, Spalton DJ, Frcp F, et al. Complications of cataract surgery. Clinical and Experimental Optometry. 2010; 93(6): 379–389.

7.Feng H, Aadelman RA. Cataract formation following vitreoretinal procedures. Clinical Ophthalmology. 2014; 8: 1957–1965.

8.Richardson RB, Ainsbury EA, Prescott CR, Lovicu FJ. Etiology of posterior subcapsular cataracts based on a review of risk factors including aging, diabetes, and ionizing radiation . International Journal of Radiation Biology. 2020; 96(11): 1339–1361.

9.Rim THT, Kim MH, Kim WC, Kim TI, Kim EK. Cataract subtype risk factors identified from the Korea National Health and Nutrition Examination survey 2008-2010. BMC Ophthalmology. 2014; 14(1): 1–15.

10.Klein BEK, Klein R, Moss SE. Incident cataract surgery: The Beaver Adam Eye Study. Ophthalmology. 1997; 104(4): 573–580.

11.Osher RH, Yu BCY, Koch DD. Posterior polar cataracts: a predisposition to intraoperative posterior capsular rupture. Journal of cataract and refractive surgery. 1990; 16(2): 157–162.

12.Vasavada A, Singh R. Phacoemulsification in eyes with posterior polar cataract. Journal of cataract and refractive surgery. 1999; 25(2): 238–245.

13.Hayashi K, Hayashi H, Nakao F, Hayashi F. Outcomes of surgery for posterior polar cataract . Journal of cataract and refractive surgery. 2003; 29(1): 45–49.

14.Kumar S, Ram J, Sukhija J, Severia S. Phacoemulsification in posterior polar cataract: does size of lens opacity affect surgical outcome? Clinical & Experimental Ophthalmology. 2010; 38(9): 857–861.

15.Guo Y, Lu C, Wu B, Gao J, Li J, Yuan X, et al. Application of 25 mhz B-scan ultrasonography to determine the integrity of the posterior capsule in posterior polar cataract. Journal of ophthalmology. 2018; 23: 1–5.

16.Chan TCY, Li EYM, Yau JCY. Application of anterior segment optical coherence tomography to identify eyes with posterior polar cataract at high risk for posterior capsule rupture. Journal of Cataract & Refractive Surgery. 2014; 40(12): 2076–2081.

17.Kymionis GD, Diakonis VF, Liakopoulos DA, Tsoulnaras KI, Klados NE, Pallikaris IG. Anterior segment optical coherence tomography for demonstrating posterior capsular rent in posterior polar cataract. Clinical Ophthalmology. 2014; 8: 215–217.

18.Dhami A, Dhami N, Dhami S. Role of ASOCT in Preoperative Assessment of Posterior Polar Cataract. Acta Scientific Ophthalmology. 2020; 3: 2582–3191.

19.Siatiri H, Moghimi S. Posterior polar cataract: minimizing risk of posterior capsule rupture. Eye. 2006; 20(7): 814–816.

20.Fine IH, Packer M, Hoffman RS. Management of posterior polar cataract. Journal of Cataract & Refractive Surgery. 2003; 29(1): 16–19.

21.Vasavada AR, Raj SM, Vasavada V, Shrivastav S. Surgical approaches to posterior polar cataract: a review. Eye. 2012; 26(6): 761–770.

22.Vasavada AR, Raj SM. Inside-out delineation. Journal of cataract and refractive surgery. 2004; 30(6): 1167–1169.

23.Allen D, Wooda C. Minimizing risk to the capsule during surgery for posterior polar cataract. Journal of cataract and refractive surgery. 2002; 28(5): 742–744.

24.Taskapili M, Gulkilik G, Kocabora MS, Ozsutcu M. Phacoemulsification with viscodissection in posterior polar cataract: minimizing risk of posterior capsule tear. Annals of ophthalmology (Skokie, Ill.). 2007; 39(2): 145–149.

25.Salahuddin A. Inverse horse-shoe technique for the phacoemulsification of posterior polar cataract. Canadian Journal of Ophthalmology. 2010; 45(2): 154–156.

  

Відомості про авторів та розкриття інформації

Автор листування: Рудичева Ольга Анатоліївна - rudychevaolga5@gmail.com

Внесок авторів. Луценко Н.С. – концептуалізація; нагляд;проведення досліджень; аналіз та інтерпретація даних; написання – початковий проект, рецензування та редагування. Ісакова О. А.– проведення досліджень; аналіз та інтерпретація даних; формальний аналіз; написання – проектування, рецензування та редагування. Рудичева О. А. – методологія; проведення досліджень; аналіз та інтерпретація даних;написання – проектування, рецензування та редагування. Кирилова Т. С.– методологія; проведення досліджень; аналіз та інтерпретація даних; написання – рецензування та редагування. Яцун Г. В. – ресурси; проведення досліджень; написання – рецензування та редагування. 

Усі автори проаналізували результати та погодили кінцевий варіант рукопису.

Відмова від відповідальності. Автори заявляють, що висловлені у поданій статті думки є їх власними, а неофіційними позиціями установи.

Стаття є частиною науково-дослідницької роботи за тематикою «Оптимізація діагностики, лікування та моніторування захворювань органу зору за допомогою оптичної когерентної томографії та ангіографії», реєстраційний номер № 0119U101932.

Конфлікт інтересів. Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.

Дослідження проводилося з участю людей. Це дослідження було схвалено місцевим комітетом з біоетики. Усі пацієнти дали інформативну згоду на участь у дослідженні. Дослідження було проведено згідно з Гельсінською декларацією. Це дослідження не включало експерименти на тваринах.

 

Надійшла 25.08.2022