УДК  617.212.1:617.089.844

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202254246

 

Діагностика межі пухлинного ураження методом флуоресцентної візуалізації і хірургічне лікування розповсюдженого злоякісного новоутворення шкіри зовнішнього носу 

А. Ф. Євчева, лікар, асистент 

Одеський національний медичний університет; Одеса (Україна)

ЯК ЦИТУВАТИ: Євчева А. Ф. Діагностика межі пухлинного ураження методом флуоресцентної візуалізації і хірургічне лікування розповсюдженого злоякісного новоутворення шкіри зовнішнього носу / А. Ф.  Євчева // Офтальмол. журн. — 2022. — № 5. — С. 42-46. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202254246

 

  

Мета. Вивчення діагностичної інформативності метода флуоресцентної візуалізації межі пухлинного ураження за допомогою Хлорина Е6 для радикального хірургічного видалення злоякісних пухлин зовнішнього носу.

Матеріал і методи. За період з 2017 по 2020 рр. в Лор – онковідділенні було обстежено і прооперовано 30 хворих з злоякісними новоутвореннями зовнішнього носа. Проводилося хірургічне видалення пухлин за допомогою введення комплексу анемізуючого розчину Кляйна і флуоресцентної візуалізації межі ураження у 15 хворих і у 15 – без використання цієї методики.

Результати. Флуоресцентна візуалізація межі пухлинного ураження за допомогою фотосенсибілізатора Хлорин Е6 відбувається за рахунок фарбування пухлинної тканини у насичений темно-зелений колір. Збуджування флуоресценції фотосенсибілізатора Не-Ne лазерним опромінюванням (630-633 нм) надає насичений фіолетовий колір у зоні найбільшого ураження і малиновий по периферії, але межі пухлинного ураження при цьому не змінюються. Тому лазерне опромінювання є не обов’язковим. 

При строках спостереження протягом трьох років при використанні флуоресцентної візуалізації межі пухлинного ураження за допомогою фотосенсибілізатора Хлорин Е6 і при введенні анемізуючого розчину Кляйна ефективність хірургічного втручання склала 100,0%, а в групі хворих, прооперованих без флуоресцентної візуалізації і без введення анемізуючого розчину Кляйна, вона була 73,4% (через два роки у 4 (26,6%) хворих  діагностовано поверхневий рецидив раку шкіри на межі хрящового і кісткового відділів).

Висновки. 1. Рецидив в групі хворих, яким здійснювали оперативне втручання без візуалізації за допомогою фотосенсибілізатора Хлорину Е6 межі пухлини, склав 26,6% (4 із 15 хворих), що достовірно перевищувало відповідний показник в групі пацієнтів, яким видалення пухлини здійснювали за умов зазначеної візуалізації (0 із 15 хворих, z=2,091; р=0,037).

2. Використання флуоресцентної візуалізації межі пухлинного ураження за допомогою фотосенсибілізатора Хлорин Е6 і введення анемізуючого розчину Кляйна у хворих на злоякісні пухлини зовнішнього носу з розповсюдженням на тканини медіального кута ока і повік дозволило провести хірургічне лікування за радикальною програмою в 100% випадків. 

Ключові слова: злоякісні новоутворення, зовнішній ніс, хлорин Е6, флуоресцентна візуалізація

 

 

Література

1.Анищенко ИС, Важенин АВ. Плоскоклеточный рак кожи: клиника, диагностика, лечение. Челябинск, 2000; 92 с. 

2.Буйко АС, Сафроненкова ИА, Питерова ОВ. Эпителиальные опухоли кожи век стадии Т3-4: комбинированное лечение или скальпель? Офтальмол. журн. 2002; 1: 30-34.

3.Буйко АС, Елагина ВА. Сафроненкова И.А. Комбинированное лечение злокачественных эпителиальных опухолей кожи век стадии Т3-4. Тез. науч.- практич. конф. с междунар. участием «Опухоли и опухолеподобные заболевания органа зрения». Москва, 1998: 88-89.

4.Вит ВВ. Опухолевая патология органа зрения. Том 1. 2009. 610 с.

5.Євчева АФ. Сучасна діагностика злоякісних новоутворень зовнішнього носа і вуха. Оториноларингологія. 2019; (2-3); 47–52.

6.CancerinUkraine, 2015-2016. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. Бюлетень національного канцереєстру України 2017; (18).

7.Капинус ВН, Каплан МА, Спиченкова ИС и др. Фотодинамическая терапия с фотосенсибилизатором Хлорин Е6 плоскоклеточного рака кожи. Лазерная медицина. 2012;16:2:31-34.

8.Кочнева ЕВ. Результаты II фазы клинического исследования фотосенсибилизатора радахлорин у больных базально-клеточным раком кожи, проведенного в Челябинской городской клинической больнице № 1. Рос. биотерапевт. журн. 2005; 4 (4): 92–95. 

9.Кунте К, Конц В. Клиника и поликлиника дерматологии и аллергологии, университет Людвига-Макмиллианна г. Мюнхен. Современные рекомендации по терапии базальноклеточной и плоскоклеточной карцином. Дерматолог 3. 2012.

10.Ламоткин ИА. Клиническая дерматоонкология. Атлас. Бином, 2011. 504 с.

11.Лукач ЕВ, Чепурна ОМ, Пашковський ВМ. Лікування базальноклітинного раку зовнішнього носа методом фотодинамічної терапії. Ринологія; 2017 (1): 65 - 67.

12.Пачес АИ. Опухоли головы и шеи. Москва: Медицина, 2000: 480 с.

13.Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.03.2016, №246. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mtd. dec. gov. ua/images/dodatki/2016 – 246- BRshkiry  2016 246 YKPMD- BKR. pdf. 

14.Ганцев ШХ, Юсупов АС. Практическая онкология. 2012; 13(2): 87- 89. 

15.Chaqas FS, Silva Bde S. Mohs micrographic surgery: a study of 83 cases. An. Bras.Dermatil. 2012, Apr.; 87 (2): 228-234.

16.Henderson BW, Dougherty TJ. How does photodynamic therapy work?  Photochem. Photobiol. 1992; 55(1): 145–157. 

17.Veness M, Richards S. Role of modern radiotherapy in treating skin cancer. Australas J Dermatol. 2003; 4: 159-166. 

 

Відомості про авторів та розкриття інформації

Автор-кореспондент: Євчева Ангеліна Федорівна, email: esebuat11@gmail.com

Внесок каждого автора в работу: Автор підтверджує одноосібну відповідальність за наступне: концепцію та дизайн дослідження, збирання даних, аналіз та інтерпретацію результатів, підготовку рукопису.

Джерела підтримки: Зовнішні джерела фінансування відсутні.

Декларація про конфлікт інтересів: Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.

Надійшла 11.09.2022