Офтальмол. журн. — 2021. — № 4. — С. 53-56.

УДК 616.21-089:616.831-005.1-001

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202145356


Ендоназальна орбітотомія як перша допомога при посттравматичних внутрішньоорбітальних крововиливах у хворих з фронтобазальною травмою

О. Д. Бондарчук 1, 2, І. В. Дмитренко 1, 2, Н. Д. Дідик 2, А. С. Існюк 1

1 Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова; Вінниця (Україна)

2 Обласна клінічна лікарня  ім. М.І. Пирогова; Вінниця (Україна) 

E-mail:  eskulap20009@gmail.com

ЯК ЦИТУВАТИ: Бондарчук О. Д. Ендоназальна орбітотомія як перша допомога при посттравматичних внутрішньоорбітальних крововиливах у хворих з фронтобазальною травмою  / О. Д. Бондарчук, І. В. Дмитренко, Н. Д. Дідик, А. С. Існюк // Офтальмол. журн. — 2021. — № 4. — С. 53-56. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202145356 


Вступ. Одним з найнебезпечніших ускладнень при травмах лобної кістки та фронтоорбітальної ділянки є інтраорбітальні крововиливи, що розвинулися внаслідок близьких та складних анатомічних взаємовідносини порожнини черепа, орбіти, носа і приносових пазух. Невчасне усунення цих ускладнень неминуче призводить до інвалідізації. 

Мета дослідження - визначення ефективності надання хірургічної допомоги хворим з внутрішньоорбітальними посттравматичними крововиливами при виконанні ендоназальної ендоскопічної трансетмоїдальної орбітотомії (ТЕО) та транскутанної орбітототомії (ТКО). 

Матеріал та методи. Проліковано 15 пацієнтів із ретробульбарною гематомоювіком від 33 до 65 років. У 8 пацієнтів проведено ендоназальну ендоскопічну ТЕО, у 7 – ТКО. Всі хворі до операції обстежені офтальмологом, проведено УЗД орбіти та спіральна комп’ютерна томографія ППН та орбіт. Ступінь екзофтальму визначався за допомогою екзофтальмометра Гертеля (ALMAS YZ9). Для визначення гостроти зору використовували стандартні таблиці Головіна, Сівцева. Контрольне обстеження проводилось на 7 добу та через 1 місяць після операції.

Результати. При виконанні ТЕО, екзофтальм в доопераційному періоді складав 18,5±2,12, при ТКО він дорівнював 16,9±1,78. На 7-му добу (день виписки) у хворих після ТЕО він дорівнював 6,4±0,77 (p<0.0005), після ТКО 8,8±0,94 (p<0.005). Гострота зору в доопераційному періоді, в групі ТЕО дорівнювала 0,07±0,03, ТКО 0,09±0,05. На 7-му добу після ТЕО гострота зору дорівнювала 0,81±0,12 (p<0.00005), ТКО 0,56±0,34 (p=0.19). Динаміка сходження хемозу в обох групах була практично однакова. Диплопія та обмеження рухів очного яблука після ТЕО зникали до дня виписки, при ТКО на 4-5 діб довше, що і обумовило триваліший післяопераційний період на 4,25 ±0,75 (p<0.05) доби. Гострота зору через 1 місяць після операції ТЕО складала 0,89±0,08 (p<0.00005), після ТКО 0,75±0,15 (p<0.005).

Заключення. Встановлено значну перевагу ендоскопічної ендоназальної трансетмоідальної орбітотомії над транскутанною орбітотомією, на що вказує більш швидке одужання: вкорочення післяопераційного періоду, більш швидке відновлення гостроти зору та рухливості очного яблука, мінімальна травматизація м’яких тканин орбіти, відсутність зовнішніх пошкоджень шкіри обличчя.

Ключові слова: ендоназальна орбітотомія, фронтобазальна травма, ретробульбарна гематома

 

Література

1.Благовещенская Н. С. Сочетания поражения лобных пазух и мозга / Н. С. Благовещенская, Т. Н. Тарасевич. – Москва : Медицина, 1972. – 280 с

2.Бондарчук О. Д. Переломи стінок лобної пазухи: критерії вибору тактики хірургічного лікування та показання до облітерації / О. Д. Бондарчук // Оториноларингологія. – 2019. – № 1. – С. 66–70.

3.Данилевич М. О. Тяжелая черепно-лицевая травма: особенности клинического течения и мультидисциплинарный подход к комплексному лечению : автореф. дис. ... док. мед. наук : спец. 14.01.18 «Нейрохирургия». – Ст-Петербург, 2016. – 124 с.

4.Еолчиян С. А. Краниофациальная травма. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме / С. А. Еолчиян, А. А. Потапов, Ф. А. ВанДамм. – Москва : Антидор, 2002. – 630 с.

5.Повертовский Г. Лобно-лицевые травмы. Механизм, патология и принципы-хирургического лечения / Г. Повертовский. – Варшава : Польское гос. мед. изд-во, 1968. – 160 с.

6.Чавтур А. Г. Сочетанная черепно-мозговая травма с повреждением орбит и верхних придаточных пазух носа : автореф. дис. ... канд. мед. наук : спец. 14.01.18 «Нейрохирургия». – Ст-Петербург, 1983. – 179 с.

7.Frontal sinus fractures. In: Maxillofacial trauma and esthetic facial reconstruction / N. J. Baker, B. T. Evans, G. Neil – Dwyer, D. A. Lang. – Edinburgh : Churchill Livingstone, 2003. – 662 с.

8.Gerbino G. Analysis of 158 frontal sinus fractures: current management and complications / G. Gerbino, F. Roccia, A. Benech // J Craniomaxillofac Surg. – 2000. – № 28. – С. 133–139.

9.Gruss J. S. Combined injuries of cranium and face / J. S. Gruss, R. A. Pollock, J. H. Phillips // Br J Plast Surg. – 1989. – № 42. – С. 385–389.

10.Manolidis S. Classification and surgical management of orbital fractures / S. Manolidis, B. N. Weeks, M. Kirby // J Craniofac Surg. – 2002. – № 13. – С. 726–737.

11.Manson P. N. Facial fractures / P. N. Manson // Perspect Plast Surg. – 1998. – № 2. – С. 1–36.

12.Prein J. Manual of Internal fixation in the cranio – facial sckeleton / J. Prein. – Berlin : Springer, 1998. – 227 с.

13.Rodriguez E. D. Twenty – six – year experience treating frontal sinus fractures: a novel algorithm based on anatomical fracture pattern and failure of conventional techniques / E. D. Rodriguez, M. G. Stanwix, A. J. Nam // Plast Reconstr Surg. – 2008. – № 122 – С. 1850–1860.

14.Rohrich R. J. Management of frontal sinus fractures / R. J. Rohrich, L. H. Hollier // Clin Plast Surg. – 1992. – № 19(1) – С. –219-232.

15.Морозов В.И., Яковлев А.А. Фармакотерапия глазных болезней. – Москва: Медицина, 2001. 

16.Алексеев В.Н., Садков В.И, Куглеев М.А. Офтальмология. – Ст- Петербург: СПбДМА, 1997. 

17.Астахов Ю.С., Ангелопуло Г.В., Джалиашвили О.А. Глазные болезни: Для врачей общей практики: Справочное пособие. – СПб.: СпецЛит, 2001. – 240 с.

18.Сомов Е.Е. Глазные болезни и травмы. – СПб.: С.-Петерб. мед. изд-во, 2002. – 233 c.

19.Chrapek O. Soucasne moznosti lecby vlhke formy vekem podminene makularni degenerace / O. Chrapek // Remedia. – 2007. – № 6. – С. 610–616.

20.Dolezalova J. Nase dvoulete zkusenosti s lecbouvlhke formy vekem podminene makularni degenerace bevacizumabem (Avastin) / J. Dolezalova, I. Karel, H. Hallova // Cesk Slov Oftalmol. – 2010. – № 10. – С. 10–11.

21.Безкоровайна І. М. Офтальмологія : навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації / І. М. Безкоровайна, В. В. Ряднова, Л. К. Воскресенська. – Полтава : Дивосвіт, 2012. – 248 с.

22.Хижняк А. А. Невідкладна допомога при гострих захворюваннях та травмах ока : методичні вказівки для підготовки лікарів-інтернів, слухачів передатестаційних циклів зі спеціальності «Медицина невідкладних станів» / А. А. Хижняк, С. С. Дубівська ; Харків. нац. мед. ун-т. – Харків : ХНМУ, 2013. – 12 с.

23.Лекішвілі С. Е. Практична офтальмологія: навч. посіб. / С. Е. Лекішвілі. – Суми: СумДУ, 2016. – 234 с.

24.Левченко О.В. Трансорбитальная эндоскопическая медиальная орбитотомия и декомпрессия зрительного нерва у пациентов с эндокринной офтальмопатией, осложненной оптической нейропатией / О.В. Левченко, А.А. Каландари, Н.Ю Кутровская // Журнал им. Н.В. Склифосовского «Неотложная медицинская помощь». – 2020. – № 9(1). – С. 167–172.

25.Экгардт В. Ф. Орбитотомия в комплексном лечении эндокринной офтальмопатии / В.Ф. Экгардт // Вестник ОГУ. – 2012. – № 12. – С. 148.

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 15.06.2021