Офтальмол. журн. — 2022. — № 2. — С.42-47.
УДК 617.735-02:616.839.1-092.9-091.8
Морфофункціональні зміни в райдужній оболонці та циліарному тілі кролів при експериментальному гіпопинеалізмі
Недзвецька О.В., Пастух У.А., Кіхтенко Е.В., Пастух І.В., Сотнік Н.Н., Гончарова Н.А., Кузьмина де Гутарра О.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти; Харків (Україна)
Харківський національний медичний університет; Харків (Україна)
Харківський національний університет ім. В. М. Каразіна; Харків (Україна)
ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»; Харків (Україна)
КАК ЦИТИРОВАТЬ: Недзвецкая О.В.Морфофункциональные изменения в радужной оболочке и цилиарном теле кроликов при экспериментальном гипопинеализме / О.В.Недзвецкая, У.А.Пастух, Е.В.Кихтенко, И.В. Пастух, Н.Н.Сотник, Н.А.Гончарова, О.В. Кузьмина де Гутарра // Офтальмол. журн. — 2022. — № 1. — С. 42-47. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202224247
Актуальність. Попередні морфологічні дослідження виявили дистрофічні порушення в сітківці при експериментальному гіпопінеалізмі. Актуальним є визначення морфофункціонального стану райдужної оболонки та циліарного тіла при пролонгованій дисфункції пінеальної залози з дефіцитом гормону мелатоніну.
Метою дослідження є визначення особливостей морфофункціональних проявів в райдужній оболонці і циліарному тілі кролів, що знаходились в умовах пролонгованого цілодобового освітлення з підтвердженим формуванням гіпопинеалізму і дефіциту гормону мелатоніну.
Матеріал і методи. Експериментальне дослідження проведене на 55 самцях кроля (110 очей). Тварини розподілялись на групи: К – контрольна (23 тварини, що знаходились в умовах природної зміни дня та ночі); КО – опитна група (32 кроля, що знаходились довго в умовах цілодобового освітлення для моделювання стану функціонального гіпопінеализму). Тварин виводили з експерименту в такі терміни: 1) 1-2 міс.; 2) 3-5 міс.; 3) 8-12 міс.; 4) 18-19 міс.; 5) 26-28 міс. Концентрацію мелатоніна в крові досліджували імуноферментним методом. Проводили комплексне морфологічне дослідження препаратів райдужної оболонки та циліарного тіла кролів.
Результати. У тварин, що знаходились в умовах цілодобового освітлення, виявлялось зниження нічної продукції мелатоніну майже в 6 разів. Морфологічно в терміни експерименту до 12 місяців в тканинах райдужки та циліарного тіла спостерігались значні дисциркуляторні порушення, судини різко розширені, гіперемовані. У терміни 18-28 місяців дисциркуляторні порушення змінюються на виражені склеротичні. В умовах цілодобового освітлення склероз судин проявляється раніше і значно більш вираженим, ніж подібні геронтологічні зміни в контрольній групі. Через 18-19 місяців експерименту середня товщина судинної стінки у циліарному тілі (177,5±7,3×10-6 м) у 1,5 рази перевищує показник контрольної групи (101,9±4,4×10-6 м), а через 26-28 міс. (217,4±8,7×10-6 м) перевищує у 2 рази аналогічний показник контрольної групи (107,2±5,2 ×10-6 м). В області аналога шлемова канала виявлено новоутворення грубих пучків колагенових волокон, що може негативно впливати на гідродинаміку ока.
Ключові слова: циліарне тіло, райдужна оболонка, цілодобове освітлення, гіпопинеалізм, мелатонін, морфофункціональні зміни
Література
1.Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии. – М.: Медицина, 2002. – 240 с.
2.Бондаренко Л.А. Влияние постоянного освещения на суточный ритм мелатонина и структуру пинеальной железы у кроликов / Л.А. Бондаренко, Г.И. Губина-Вакулик, Н.Н. Сотник // Пробл. ендокрин. патології. – 2005. – №4. – C. 38-45.
3.Губина-Вакулик Г.И. Длительное круглосуточное освещение как фактор ускоренного старения пинеальной железы / Г.И. Губина-Вакулик, Л.А. Бондаренко, Н.Н. Сотник // Успехи геронтологии. – 2007. – T.20. – № 1. – С.92-95.
4.Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. – К.: Морион, 2001. – 408 с.
5.Лили Р. Патогистологическая техника и практическая гистохимия / Р. Лили. – М.: Мир, 1960. – 648 с.
6.Микроскопическая техника: руководство / Под ред. Д.С. Саркисова, Ю.Л. Перова. – М.: Медицина, 1996. – 544 с.
7.Матвієнко А.В. Морфологічні дослідження на етапі доклінічного вивчення лікарських засобів: метод. рекомендації / МОЗ України, Державний фармакологічний центр / А.В. Матвієнко, Л.В. Степанова // – К., 2001. – 19 с.
8.Недзвецкая О.В. Изучение морфологических изменений сетчатки глаза при экспериментальном гипопинеализме / О.В. Недзвецкая, А.В. Колот, Л.А. Бондаренко // Офтальмология. Восточная Европа. – 2015. – № 2 (25). – С.35-40.
9.Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева //– М.: Гэотар Медицина, 2000. – 256 с.
10.Alkozi H.A. Presence of melanopsin in human crystalline lens epithelial cells and its role in melatonin synthesis / H.A. Alkozi, X. Wang, M.J. Perez de Lara, et al. // Exp Eye Res. – 2017. – Vol. 154. – P. 168–176.
11.Brainard G.C. Action spectrum for melatonin regulation in humans: evidence for a novel circadian photoreceptor / G.C. Brainard, J.P. Hanifin, J.M. Greeson, et al. // J Neurosci. – 2001. – Vol. 21. – P. 6405–6412.
12.Cahill G.M. Light-sensitive melatonin synthesis by Xenopus photoreceptors after destruction of the inner retina / G.M. Cahill, J.C. Besharse // Vis Neurosci. – 1992. – Vol. 8. – P. 487–490.
13.Gooley J.J. Spectral responses of the human circadian system depend on the irradiance and duration of exposure to light / J.J. Gooley, S.M. Rajaratnam, G.C. Brainard et al. // Sci Transl Med 2010; 2: 31ra3.
14.Hamm H.E. Retinal rhythms in chicks: circadian variation in melatonin and serotonin N-acetyltransferase activity / H.E. Hamm, M. Menaker // Proc Natl Acad Sci USA. – 1980. – Vol. 77. – P. 4998–5002.
15.Iuvone P.M. Circadian clocks, clock networks, arylalkylamine N-acetyltransferase, and melatonin in the retina / PM Iuvone, G. Tosini, N. Pozdeyev et al. // Prog Retin Eye Res. – 2005. – Vol. 24. – P. 433–456.
16.Korf H.W. The pineal organ, its hormone melatonin, and the photoneuroendocrine system / H.W. Korf, C. Schomerus, J.H. Stehle // Adv Anat Embryol Cell Biol.-.1998. – Vol. 146. - 1-100 p.
17.Lemaigre-Voreaux P. Melatonine et lumiere / P. Lemaigre-Voreaux // Lux. – 1986. – №139. – P.183-197.
18.Martin X.D. The ciliary body - the third organ found to synthesize indoleamines in humans / X.D. Martin, H.Z. Malina, M.C.Brennan et al. // Eur J Ophthalmol. – 1992. – Vol. 2. – P. 67–72.
19.Moore R.Y. Organization and function of a central nervous system circadian oscillator: the suprachiasmatic hypothalamic nucleus / R.Y. Moore // Fed Proc. – 1983. Vol. 42. – P. 2783–2789.
20.Pescosolido N. Oral treatment with the melatonin agonist agomelatine lowers the intraocular pressure of glaucoma patients / N. Pescosolido, V. Gatto, A. Stefanucci et al. // Ophthalmic Physiol Opt. – 2015. – Vol. 35. – P. 201–205.
21.Ruby N.F. Role of melanopsin in circadian responses to light / N.F. Ruby, T.J. Brennan, X. Xie et al. // Science. – 2002. – Vol. 298. – P. 2211–2213.
22.Wetterberg L. Light and biological rhythms in man / L. Wetterberg // J Intern Med. – 1994. – Vol. 235(1). – P. 5-19.
Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов, которые могли бы повлиять на их мнение относительно предмета или материалов, обсуждаемых в данной рукописи.
Поступила 13.02.22