Офтальмол. журн. — 2019. — № 5. — С. 30-36.

УДК  617.751.62/.68-053.6:658.383.6+616.89:612.843.36

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201953036


Особливості соціально-психологічної адаптації підлітків з вадами зору

О. І. Власова 1, д-р психол. наук, професор; В. І. Подшивалкіна 2, д-р психол. наук, професор; Н. В. Родіна 2, д-р психол. наук, професор; К. Л. Мілютіна 1, д-р психол. наук, доцент; А. М. Льовочкіна 1, д-р психол. наук, професор

1 Київський національний університет ім. Тараса Шевченко; Київ (Україна)

2 Одеський національний університет  ім. І. І. Мечнікова; Одеса (Україна)

E-mail: nvrodinaod@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Власова О. І., Подшивалкіна В. І., Родіна Н. В., Мілютіна К. Л., Льовочкіна А. М. Особливості соціально-психологічної адаптації підлітків з вадами зору // Офтальмол. журн. – 2019. – №5. – С. 3-7. // Офтальмол. журн. – 2019. – №5. – С. 30-36. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201953036

 

Актуальність. Розглядаючи проблему соціалізації дитини з вадами зору, необхідно зазначити, що умови їх розвитку залежать від ситуації травматичного досвіду та перебування в умовах школи-інтернату, яке негативно впливає на соціально-психологічну адаптивність підлітка. Проблема дослідження розвитку особистості дитини з порушеннями зору полягає в тому, що важко відокремити вторинний дефект, який виникає саме внаслідок недостатньої ефективності зорового аналізатора, від впливу специфічної ситуації розвитку. Зазвичай, діти, в залежності від інтенсивності порушень зору та благополуччя батьківської родини, навчаються та виховуються у трьох ситуаціях розвитку: школа-інтернат; школа для дітей з порушеннями зору, але з проживанням вдома; загальноосвітня школа. Саме тому важливо визначитись з тим, який з цих варіантів є найбільш сприятливою ситуацією для розвитку особистості дитини. 

Мета. Виявити вплив умов соціалізації дитини з вадами зору (школа-інтернат; школа для дітей з порушеннями зору, але з проживанням вдома; загальноосвітня школа) та отриманого травматичного досвіду на розвиток адаптивності особистості підлітка.

Матеріал і методи. Вибірку дослідження склали 95 підлітків: 62 учня із спеціального навчального закладу для слабозорих дітей, з яких 32 проживало в умовах школи-інтернату, а 30 відвідували школу для дітей з вадами зору, але проживали в батьківській родині) та  33 учня з важкими вадами зору навчались у загальноосвітній школі. Дослідження проводилось за допомогою діагностичної анкети для виявлення дитячого травматичного досвіду (АСЕ) в авторській модифікації; методики діагностики соціальнопсихологічної адаптації Роджерса – Даймонда; методики дослідження рівня соціальної фрустрованості Л.І.Вассермана; методики Спілберга – визначення рівня тривожності; багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність» (МЛО-АМ).

Результати. За результатами методики Роджерса – Даймонда виявлено достовірні відмінності (за критерієм Крускала – Уолліса на рівні 0,05) в показниках: адаптивність, самосприйняття, прийняття, емоційна комфортність. Виявлено зворотній кореляційний зв'язок з показником особистісної тривоги за методикою Спілберга (r= - 0.755 при p–0.000) та рівню адаптивності в дітей, які перебували у школі інтернаті. Було виявлено наступні негативні взаємообумовлені зв'язки зі шкалами: задоволеність здоров'ям, соціальна фрустрованість за методикою Вассермана, дезадаптація, неприйняття себе, емоційний дискомфорт, внутрішній контроль та ескапізм (всі кореляційні зв’язки значимі на рівні p–0,005 та 0,001).  Рівень прояву показника моральної нормативності за методикою МЛО-АМ є вказує на роль сімейного виховання у моральному розвитку дитини та корелює (r= 0,461 при p–0.01 ) з задоволеністю здоров’ям. За результатами методики АСЕ було виявлено, що в житті всіх респондентів було перебування у лікарнях (від трьох до восьми разів), частота та термін лікарняного перебування залежали від нозології та перспектив її корекції. За критерієм χ2  було виявлено достовірність розбіжностей між групами. При дослідженні зв’язків між рівнем та типом травматичних подій та параметрами адаптивності було виявлено, що рівень травматичного «навантаження» достовірно позитивно корелює з тривожністю +0,652, негативно – з емоційною комфортністю -0,746, негативно з адаптивністю -0,528. Наявність асоціальної поведінки батьків погіршувала поведінкову регуляцію (-0,697), моральну нормативність (-0,586).

Література

1.Батаршев А.В. Базовые психологические свойства и самоопределение личности: Практическое руководство по психологической диагностике. – СПб.: Речь, 2005. – С.44-49.

2.Вассерман Л. И.  и др. Методика для психологической диагностики уровня социальной фрустрированности. – СПб.: НИПНИ им. Бехтерева, 2005. – 67 с.

3.Крюкова Е. В. Формирование позитивной Я-концепции у подростков с нарушениями зрения // Психологические и педагогические науки: Всероссийский журнал научных публикаций, апрель 2011. – С. 50-51.

4.Лемак М. В., Петрище В. Ю.  Методичне видання Психологу для роботи. Діагностичні методики./ Ужгород Видовництво Олександри Гаркуші. –  2011. – С.15-23 

5.Липкова О. И. Общие и специфические особенности развития личности подростков с нарушением зрения / О. И. Липкова : автореф. … канд. психол. наук : 19.00.13. – М., 2001. – 24 с.

Crossref    PubMed  

6.Литвак А. Г. Психология слепых и слабовидящих / А. Г. Литвак. – СПб.: РГПУ им. Герцена, 1998. – 270 с.

7.Малкова Т. П. Оценка вероятностей успешной социально-психологической адаптации выпускников школ для слепых и слабовидящих детей / Т. П. Малкова // Педагогика, психология, теория и методика обучения. – 2002. – №3. – С.188-191.

8.Мілютіна К.Л. Вплив інформальної діяльності на соціалізацію підлітків із вадами зору// Наука і освіта. – 2016. – №9. – С.111-117

Crossref   

9.Мілютіна К.Л. Модель емпіричного дослідження наслідків дитячого досвіду у дорослому житті// Проблеми сучасної психології: збірник наукових праць Запорізького національного університету та Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, Н.Ф. Шевченко, М.Г. Ткалич. – Запоріжжя: ЗНУ, 2018. – № 2 (14). – С.78-83.

10.Никулина И. Н. Развитие самооценки школьников с нарушениями зрения / И. Н. Никулина : автореф.  канд. психол. наук : 19.00.10. – СПб., 2006. – 24 с.

11.Романова О. Л. Экспериментально-психологическое исследование особенностей личности больных страдающих физическими недостатками / О. Л. Романова // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. – 1982. – №2. – С. 98.

12.Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2006. – 549 с.

13.Шимгаева А. Н. Феномен тревожности у подростков с нарушением зрения / А. Н. Шимгаева : автореф. … канд. психол. наук : 19.00.10. – М., 2007. – 24 с.

14.Чепелева Н. В. Дискурсивные практики самопроектирования личности // Наука і освіта. – 2015. – №10. – С.5-11.

15.Kobasa S. C., Maddi S. R., Kahn S. (1982)Hardiness and health: a prospective study // Journal of Personality and Sotsial Psychology. – 1982. – № 42. – P. 168-177.

16.Retznik L., Wienholz S., Seidel А., Riedel-Heller S. Relationship Status: Single? Young Adults with Visual, Hearing, or Physical Disability and Their Experiences with Partnership and Sexuality Article // SEX DISABIL. – Jul 2017.

17.Ross Anderson, Narelle Warren, RoseAnne Misajon, Stuart Lee D. Psych You need the more relaxed side, but you also need the adrenaline: promoting physical health as perceived by youth with vision impairment // Disability and Rehabilitation. – January 2019.

Crossref  

18.Sharon Z. Sacks, Karen Wolffe Lifestyles of Adolescents with Visual Impairments: An Ethnographic Analysis // Journal of visual impairment & blindness. – 1998. – №92(1). – Р.9-17.

Crossref   

 

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 01.10.2019.