Офтальмол. журн. — 2019. — № 1. — С. 46-51.

УДК  617.7:616.8:432- 006.55- 073

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201914651

Особливості нейроофтальмологічної симптоматики при гіпофізарній апоплексії

К. С. Єгорова, канд. мед. наук;  М. О. Гук, д-р мед. наук; О. Є. Скобська, д-р мед. наук; Л. В. Задояний, канд. мед. наук

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМН України»; 

Київ (Україна)

E-mail:  iegorova_katya@ukr.net

Вступ. Проаналізовані особливості нейроофтальмологічної симптоматики у хворих на гіпофізарну апоплексію (ГА). Порушення кровообігу в аденомі гіпофізу (АГ) спричиняє атиповий клінічний перебіг захворювання, що ускладнює встановлення раннього діагнозу та надання медичної допомоги. Нейроофтальмологічні прояви захворювання включають зниження гостроти зору, дефекти поля зору та окорухові порушення. Зниження гостроти зору може носити характер одно- або двобічної сліпоти, що обумовлює актуальність даного питання. 

Мета дослідження. Проаналізувати особливості нейроофтальмологічної симптоматики у хворих на гіпофізарну апоплексію.

Матеріал і методи. Під спостереженням знаходились 90 хворих на ГА в ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» в період з 2014 по 2017 рр. До основної групи включено 44 хворих (88 очей) зі зниженням гостроти зору та/або дефектами поля зору. Проведено комплексне клініко-неврологічне, нейроофтальмологічне, отоневрологічне дослідження, що включало нейровізуалізуючі обстеження

Результати. ГА з гострим перебігом (54,5% хворих) характеризується раптовим виникненням хіазмального синдрому, який переважно носить симетричний характер (50% хворих), проявляється початковим та помірним зниженням гостроти зору (39,6% очей) та світлочутливості (60% очей), відсутністю офтальмоскопічних змін, частковою бітемпоральною геміанопсією та окоруховими порушеннями. Відновлення гостроти зору та поля зору в результаті хірургічного лікування спостерігалося на 27 (56,3%) очах. ГА з підгострим початком захворювання (45,5% хворих) характеризується поступовим розвитком хіазмального синдрому, з епізодом раптового погіршення зорових функцій, переважає важке та вкрай важке зниження гостроти зору (65% очей) і світлочутливості (67,5% очей), розвиток первинної нисхідної атрофії зорових нервів (70% очей). Хірургічне лікування призводить до покращення зорових функцій (65% очей), однак повне відновлення відбувається рідше (23% очей), спостерігаються стійке зниження гостроти зору та дефекти поля зору.

Висновки. Одна з причин раптової втрати зору при нейрохірургічній патології – гіпофізарна апоплексія. Встановлено, що в результаті ранньої діагностики та хірургічного лікування в гострому періоді відбувається стабілізація або покращення гостроти зору з 0,54±0,05 до 0,81±0,03 (p<0,05) та зменшення дефектів поля зору по показнику середньої сумарної втрати світлочутливості з 9,05±0,99 до 4,18±0,81 дБ (p<0,05).. 

Ключові слова: аденома гіпофіза, гіпофізарна апоплексія, хіазмальний синдром, атрофія зорового нерва

Література

  1. Neuro-ophthalmic manifestations and outcomes of pituitary apoplexy – a life and sight-threatening emergency / Simon S., Torpy D., Brophy B. [et al.] // N Z Med. J. – 2011. – V. 124, №1335. – P. 52-59.
  2. Bi W.L. Pituitary apoplexy / W.L. Bi, I.F. Dunn, E.R. Laws // Endocrine – 2015. – V. 41, №1. – P. 69-75.
  3. Biousse V. Precipitating factors in pituitary apoplexy / V. Biousse, N.J. Newman, N.M. Oyesiku // J. Neurol Neurosurg Psychiatry – 2001. – V. 71, №4. – P. 542-545.
  4. Pituitary apoplexy: an overview of 186 cases published during the last century / Turgut M., Ozsunar Y., Basak S. [et al.] // Acta Neurochir (Wien). – 2010. – V. 152, №5. – P. 749-761.
  5. Agrawal D. Visual outcome of blind eyes in pituitary apoplexy after transsphenoidal surgery: a series of 14 eyes / D. Agrawal, A.K. Mahapatra // Surg. Neurol. – 2005. – V. 63, №1. – P. 42-46.
  6. Blindness following pituitary apoplexy: timing of surgery and neuro-ophthalmicoutcome / Muthukumar N., Rossette D., Soundaram M. [et al.] // J. Clin. Neurosci. – 2008. – V. 15, №8. – P. 873-879.
  7. Surgical treatment for severe visual compromised patients after pituitary apoplexy / Chuang C.C., Chang C.N., Wei K.C. [et al.] // J. Neurooncol. – 2006. – V. 80, №1. – P. 39-47.
  8. Pituitary apoplexy: its incidence and clinical significance / Wakai S., Fukushima T., Teramoto A. [et al.] // J. Neurosurg. – 1981. – V. 55, №2. – P.187-193.
  9. Dubuisson A.S. Classical pituitary tumour apoplexy: clinical features, management and outcomes in a series of 24 patients / A.S. Dubuisson, A. Beckers, A. Stevenaert // Clin. Neurol Neurosurg – 2007. – V. 109, №1. – P. 63-70.
  10. Classical pituitary apoplexy: clinical features, management and outcome / Randeva H.S., Schoebel J., Byrne J.[et al.] // J. Clin. Endocrinol (Oxf). – 1999. – V. 51, №2. – P. 181-188.
  11. Pituitary apoplexy: endocrine, surgical and oncological emergency. Incidence, clinicalcourse and treatment with reference to 799 cases of pituitary adenomas / Bonicki W., Kasperlik-Załuska A., Koszewski W. [et al.] // Acta Neurochir (Wien). – 1993. – V. 120, №3-4. – P. 118-122. 
  12. Acute management of pituitary apoplexy – surgery of conservative management? / Ayuk J., McGregor E.J., Mitchell R.D. [et al.] // J. Clin. Endocrinol (Oxf). – 2004. – V. 61, №6. – P. 747-752.
  13. Гук М.О. Аденоми гіпофіза з інсультоподібним перебігом: діагностика та хірургічне лікування: дис. канд. мед. наук:14.01.05 / М.О. Гук. – К., 2008. – 328 с.
  14. Серова Н. К. Клиническая нейроофтальмология. Нейрохирургические аспекты / Н. К. Серова. – Тверь: ООО « Издательство Триада», 2011. – 140 с.

Поступила 17.11.2018