Офтальмол. журн. — 2019. — № 1. — С. 3-8.

УДК  617.711-004.1:616.523:616-006.52:575.24/.25

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh2019138

Залежність виникнення рецидивів хірургічного лікування птеригіуму від наявності герпевірусів, вірусу папіломи людини та мутації V600E гена BRAF

С. О. Риков 1, д-р мед. наук, професор; К. О. Усенко 1, лікар; С. Ю. Могілевський 1, д-р мед. наук, професор; С. В. Зябліцев 2, д-р мед. наук, професор; Л. І. Денисюк 1, канд. мед. наук

1  Національна медична  академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика;  Київ (Україна) 

2 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця; Київ (Україна)

E-mail: sergey.mogilevskyy@gmail.com

Вступ. В наших попередніх публікаціях ми повідомляли про зв’язок виникнення птеригіуму з наявністю герпесвірусів та вірусу папіломи людини (ВПЛ), а також точковою соматичною мутацією V600E гена BRAF. У даному дослідженні зроблена спроба виявлення наявності рецидививування птеригіуму протягом року після операції в залежності від наявності таких факторів.

Мета дослідження – виявити залежність виникнення рецидивів після хірургічного лікування птеригіуму від наявності герпесвірусів (вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барр та ВПЛ 6, 11, 16 і 18 типів та мутації V600E гена BRAF.

Матеріал та методи. Всього обстежено 203 пацієнта (232 ока), розподілених на п'ять груп (1 група – 49 очей, на яких було виконано операцію Мак-Рейнольдса; 2 група – 41 око – з використанням методу Мак-Рейнольдса з подальшою аплікацією в область рогівки 0,02% розчину мітоміцину С; 3 група – 49 очей, на яких використаний метод Арльта; 4 група – 46 очей з використанням сполучення метода Арльта з аплікацією мітоміцину С; 5 група – 47 очей, на яких було виконано видалення птеригіуму за допомогою нового розробленого методу із захопленням ростової зони птеригіуму, кон’юнктивальною аутопластикою та застосуванням 0,02% розчину мітоміцину С. 

Верифікацію вірусів проведено методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) в реальному часі з використанням реактивів ТОВ «ДНК-технологія» (РФ). Ампліфікацію проводили в автоматичному ампліфікаторі «ДТ-lite» (ТОВ «ДНК-технологія», РФ). Визначення мутації V600E гена BRAF. здійснено на тест-системах TaqMan Mutation Detection Assays Thermo Fisher Scientific (США), ампліфікатор Real-Time PCR System 7500 (Applied Biosystems, США).

Результати. Розроблена методика дозволила знизити кількість рецидивів протягом першого року після операції з 31,9% (при застосуванні традиційних методик Мак-Рейнолдса та Арльта без та з аплікацією мітоміцину С) до 14,9%, тобто на 17,0% або у 2,1 рази (χ2=5,32; р=0,021). Загальною тенденцією була чітка залежність розвитку рецидиву від наявності мутації V600E гена BRAF: у групах с традиційними методами хірургічного лікування за наявності мутації кількість рецидивів склала від 73,3 до 81,2%, а без мутації – від 4,2% до 10,7% (p<0,001). Наявність мутації V600E гена BRAF підвищувала ризик розвитку рецидиву протягом року після операції у 35 разів (ВШ=35,7;  95% ВІ 15,7-81,2). Використання розробленого методу також дозволило знизити кількість рецидивів за наявності мутації V600E гена BRAF у порівнянні з традиційними методами з 77,3 до 37,5%, тобто на 39,8% або у 2,1 рази (χ2=116,02; р<0,001). Була показана відсутність залежності розподілу рецидивів птеригіуму по групах від наявності вірусів ВПГ, ВЕБ, ЦМВ та ВПЛ, як по окремим вірусам, так і по їх сполученням (у всіх випадках p>0,1).

Висновок. Таким чином, наявність герпесвірусів вірусу папіломи людини та мутації V600E гена BRAF є фактором ризику розвитку птеригіуму після хірургічного лікування.

Ключові слова: птеригіум, вірус простого герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, вірус папіломи людини, мутації V600E гена BRAF.

Література

1.Fonseca E. C., Rocha E. M., Arruda G. V. Comparison among adjuvant treatments for primary pterygium: a network meta-analysis // Br J Ophthalmol. –2018. – Jun; 102 (6). – Р. 748-756. doi: 10.1136/bjophthalmol-2017-310288. Epub 2017 Nov 16.

Crossref   PubMed  

2.Zhang Q., Bao N., Liang K., Tao L. Adjuvant Use of Cyclosporine A in the Treatment of Primary Pterygium: A Systematic Review and Meta-Analysis // Cornea. – 2018. – Aug; 37 (8). – Р.1000-1007. 

Crossref    PubMed 

3.Zein H., Ismail A., Abdelmongy M., Elsherif S., Hassanen A., Muhammad B., Assaf F., Elsehili A., Negida A., Yamane S., Abdel-Daim M.M., Kadonosono K. Autologous blood for conjunctival autograft fixation in primary pterygium surgery: A systematic review and meta-analysis //  Curr Pharm Des. – 2018. – Oct 1. doi: 10.2174/1381612824666181001161352. [Epub ahead of print]

Crossref   PubMed 

4.Рыков С. А., Могилевский С. Ю., Усенко Е. А. Рецидивирование птеригиума после различных видов хирургического лечения: 1 год наблюдений // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2014. – Т.18 (3). – С.98-102.

5.Gallagher M, Giannoudis A, Herrington C, Hiscott P. Human papillomavirus in pterygium // Br J Ophthalmol. – 2001. – Vol. 85 (7). – P.782-784.

Crossref   PubMed 

6.Piecyk-Sidor M., Polz-Dacewicz M., Zagórski Z., Zarnowski T. Occurrence of human papillomavirus in pterygia // Acta Ophthalmol. – 2009. – Vol. 87. – P. 890-895.

Crossref   PubMed  

7.Chalkia A. K., Spandidos D. A., Detorakis E. T. Viral involvement in the pathogenesis and clinical features of ophthalmic pterygium (Review) // Int J Mol Med. – 2013. – Sep; 32 (3). – P.539-43.

Crossref    PubMed

8.Otlu B., Emre S., Turkcuoglu P., Doganay S., Durmaz R. Investigation of human papillomavirus and Epstein-Barr virus DNAs in pterygium tissue // Eur J Ophthalmol. – 2009. – Vol.19. – P. 175-179.

Crossref   PubMed  

9.Рыков С. А., Могилевский С. Ю., Усенко Е. А. Влияние папилломавируса и герпервируса на рецедивирование птеригиума после хирургического лечения // Філатовські читання – 2016. – Одеса, 2016. – С. 31-2.

10.Риков С. О., Усенко К. О., Зябліцев С. В., Могілевський С. Ю. Спосіб діагностики рецидивів при хірургічному лікування птеригіуму. Своє дитинство треба бачити // VII наук.-практ. конф. дитячих офтальмол. з міжнар. участю. – 2018. – С.124-6.

11.Liu R., Zhang T., Zhu G., Xing M. Regulation of mutant TERT by BRAF V600E/MAP kinase pathway through FOS/GABP in human cancer // Nat Commun. – 2018. – Feb 8; 9 (1). – Р. 579.

Crossref    PubMed   

12.Vuong H. G., Duong U. N., Altibi A. M., Ngo H. T., Pham T. Q., Tran H. M., Gandolfi G., Hassell L. A meta-analysis of prognostic roles of molecular markers in papillary thyroid carcinoma // Endocr Connect. – 2017. – Apr; 6 (3). – R8-R17. 

Crossref   PubMed 

13.Song J. Y., Sun S. R., Dong F., Huang T., Wu B., Zhou J. Predictive Value of BRAFV600E Mutation for Lymph Node Metastasis in Papillary Thyroid Cancer: A Meta-analysis // Curr Med Sci. – 2018. – Oct; 38 (5). – Р. 785-797. 

Crossref    PubMed

14.Valachis A., Ullenhag G. J. Discrepancy in BRAF status among patients with metastatic malignant melanoma: A meta-analysis // Eur J Cancer. – 2017. – Aug; 81. – Р. 106-115. 

Crossref   PubMed  

15.Yang Y., Wang D., Jin L., Wu G., Bai Z., Wang J., Yao H., Zhang Z. Prognostic value of the combination of microsatellite instability and BRAF mutation in colorectal cancer // Cancer Manag Res. – 2018. – Sep 26;10. – Р. 3911-3929.

Crossref    PubMed  

16.Detorakis E. T., Drakonaki E. E., Spandidos D. A. Molecular genetic alterations and viral presence in ophthalmic pterygium // Int J Mol Med. – 2000. – Jul; 6 (1). – Р.35-41.

Crossref   PubMed

17.Риков С. О., Могілевський С. Ю., Усенко К. О., Зябліцев С. В. Зниження частоти післяопераційних рецидивів птеригіума, завдяки модифікованому методу хірургічного лікування // Рефракційний пленер ’18. – 2018, Жовт 18-19. – С.88-90.