УДК  617.758.1-031.4-073:577.325.5:615.847

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201837479

Показники біопотенціалів поверхневої електроміографії горизонтальних м’язів ока у дітей з монолатеральною співдружньою неакомодаційною косоокістю та результати їх змін після лікування окорухових порушень методом електростимуляції

В. П. Мазур, лікар, І. М. Бойчук, д-р мед. наук

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

E-mail: iryna.ods26@gmail.com                              

Вступ. В лікуванні співдружньої монолатеральної косоокості використовується метод фізіотерапевтичного лікування – електростимуляція зовнішніх прямих м’язів ока. Оцінка змін в нервово-м’язовому апараті після курсу лікування не проводилась, в зв’язку з відсутністю відповідного методу.

Мета. Визначити показники біопотенциалів горизонтальних м’язів ока при неакомодаційній монокулярній співдружній косоокості та виявити зміни в нервово-м’язовому апараті ока до та після електростимуляції горизонтальних м’язів ока за допомогою поверхневої електроміографії.

Матеріал та  методи. Проведено обстеження 60 дітей (120 очей) з монолатеральною співдружньою неакомодаційною косоокістю за допомогою електроміографа M-TEST-2,  згідно розробленій раніше нами методиці. Проліковано 8 дітей зі збіжною монолатеральною неакомодаційною косоокістю методом електростимуляції зовнішнього прямого м’язу ока на апараті Ампліпульс-5 за стандартною методикою.

Результати.   Аналіз отриманих даних ВПМ при монолатеральній збіжній косоокості показав, що є статистично достовірна різниця між частотою біопотенциалів на оці, що косить (109,29±15,89 Гц) і на оці, що не косить (53±3,49 Гц), р=0,0001, а також між частотою біопотенциалів на  оці, що косить (109,29±15,89 Гц), і у здорових дітей (58,67±15,97 Гц), р=0,0001 при цьому показники за величиною вище, ніж у здорових.  Дані, отримані з ЗПМ при монолатеральній розбіжній косоокості, показали, що є статистично достовірна різниця між частотою біопотенциалів на оці, що косить (102,52±14,45 Гц), на відміну від ока, що не косить (53,16±10,03 Гц), р=0,0001, а також здорових дітей (60±18,6 Гц), р=0,0001. Виявлено зменшення дисбалансу в показниках біоелектричної активності горизонтальних прямих м'язів ока у дітей зі співдружньою монолатеральною неакомодаційною косоокістю після проведеного курсу електростимуляції. На основі співвідношення частоти ПЕМГ мязів антагонистів запропоновано критерій ефективності електростимуляції за показником К?.

Висновок. Виявлено відмінності в частотних характеристиках біопотенциалів екстраокулярних прямих м'язів на оці, що косить, м’язів антагонистів та при збіжній (ВПМ) і розбіжній (ЗПМ) співдружній монолатеральній неакомодаційній косоокості в порівнянні зі здоровими дітьми. Після електростимуляції відмічається зменшення дисбалансу в показниках біопотенціалів ПЕМГ між зовнішнім та внутрішнім прямими м’язами у дітей зі збіжною монолатеральною співдружньою косоокістю.

Ключові слова: монолатеральна співдружня косоокість, електростимуляція очних м’язів, біопотенціали поверхневої електроміографії