УДК 617.76-089.843:678/547:678.743.41-091.8-092.9

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201765764

Особливості реакції м'яких тканин орбіти, окулоорбітальної ділянки і кісткових структур на імплантацію полімерно-композиційного матеріалу та політетрафторетилену при експериментальних дослідженнях

Н. М. Бігун 1, В. В. Віт 2, А. П. Малецький 2, В. І. Дубкова 3

1 Львівска обласна клінічна лікарня; Львів (Україна)

2 ДУ «Інститут очних хвороб  і тканинної  терапії ім. В.П.Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

3 НП ООО «МЕДБИОТЕХ»; Мінськ (Білорусь)

E-mail: maletskiy@filatov.com.ua           

Актуальність. В останні роки відмічена чітка тенденція збільшення краніо-фаціальних пошкоджень. Виникає необхідність відновлення м'яких і кісткових структур. Застосування біологічних тканин у якості пластичного матеріалу не завжди дозволяє провести якісні відновлювальні операції, а існуючі синтетичні імплантати  недостатньо біосумісні.

Нами спільно з НП ООО «МЕДБИОТЕХ» Республіки Білорусь розроблена біосумісна полімерно-вуглеводна композиція, перевагами якої є наявність тепло- і електрофізичних властивостей, наближених до властивостей живих тканин біологічних об'єктів.

Мета дослідження – вивчити в експерименті особливості реакції м'яких тканин орбіти і окулоорбітальної ділянки, а також кісток орбіти на полімерно-композиційний матеріал (ПКМ) і політетрафторетилен.

Матеріал і методи.  В окулоорбітальну ділянку,  склеральний мішок,  у тканини орбіти та вушної раковини кроликів породи Шиншила імплантовувались два види імплантуючого матеріалу: полімерно-композиційний матеріал (модифікації: Мт, Мт1, Мт2 і Мт2 + цефтріаксон) і політетрафторетилен. Оцінка реакції м'яких тканин і кісткових структур на імплантуючі матеріали здійснювалась на основі аналізу зміни клінічних  і патоморфологічних показників на 10, 30 і 60 добу.

Результати. У групі тварин, яким у м'які тканини поміщались полімерно-композиційні матеріали, запальні явища зникали через 10 діб, тоді як при використанні імплантата з політетрафторетилену – через 30 днів. Дана закономірність була встановлена при  гістоморфологічних дослідженнях. Важливо, що незалежно від виду імплантуючого матеріала загоєння рани відбувалось первинним натягом. При гістоморфологічному дослідженні було відмічено, що навколишні м'які тканини проростають в структуру полімерно-композиційного імплантата, в той час як навколо імплантата  з політетрафторетилену формується капсула.

Висновок. В експерименті встановлено, що запальна реакція м'яких тканин орбіти, окулоорбітальної ділянки і вушної раковини кролика більш виражена навколо імплантата політетрафторетилену. Через 10-30 діб навколо полімерно-композиційного імплантата формується фіброваскулярна капсула з проростанням в саму структуру імплантата. Через 60 діб після імплантації політетрафторетилену в орбіту відмічається повне виповнення сполучної тканини навколо імплантата без її проникнення між його елементарними структурами, а також  часткова деструкція імплантата.

Ключові слова: окулоорбітальна ділянка, склеральний мішок,  орбіта, тканини  вушної раковини, реконструктивні операції, полімерно-композиційний матеріал, політетрафторетилен, експеримент  

Література

1. Аніна Є. І., Левтюх В. І.  Хірургічне та медикаментозне відновлення зору // Тезиси  XII симпозіума по офтальмології. – Чернівці, Украина, 2001. – С.8.
2. Веселовська З.Ф., Шадрина Н.М.,  Веселовська Н.М. Ефективність нової технології формування опорно-рухової культі після видалення очного яблука з застосуванням комбінованого імплантата // Офтальмол. журн. – 2004. – №3. – С. 32-35.
3. Груша Я. О., Хоссейн П. Х., Новиков И. А. Применение Карботекстима-М при пластике стенок орбиты аллохрящом и аллоплантом // Офтальмол. – 2004. – Т.1. – № 4. – С.30-33.
4. Гундорова Р. А., Вериго Е. Н., Черноокова В. А. Показания к удалению глазного яблока на основе анализа течения посттравматического увеита // Тезисы научно-практ. конф. "Воспалительные заболевания органа зрения". – Челябинск, Россия, 2004. – С.95-98.
5. Канюков В. Н. Комплексная разработка биотрансплантатов в офтальмологии / В. Н. Канюков, А. А. Стадников, О. М. Трубина, А. А. Горбунов // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією. Науково-практичн. конф. тез. доп. – Київ, 2004. – С. 135-137.
6. Красновид Т.А., Тычина Н. П., Наровченко Т. Н. Об основных причинах удаления глазного яблока // Тезисы II міжнар. конф. офтальмол. країн Причорномор’я.  – Одеса, Украина, 2004. – С.147 -148.
7. Сергиенко Н. М.,  Рыков С. А., Крыжановская Т. В. Состояние и динамика слепоты и инвалидности вследствие патологии органа зрения в Украине // Збірник наук. праць співроб. КМАПО ім. П. Л. Шупика. – Вип. 13, кн. 4. – Киев, Украина: 2004. – С.582 – 586.
8. Федоров А. А. Особенности тканевой реакции на синтетические материалы, применяемые в хирургии орбиты / А. А. Федоров, Я. О. Груша, Х. Хоссейн // II-я Міжнародн. конф. офтальмол. Причорномор’я. тез. доп. – Одеса, 2004. – С. 212.
9. Филатова И. А.,  Полякова Л. Я. Причины и методы удаления глазного яблока по данным отдела травмы глаза института имени Гельмгольца // Сб. научн. работ. "Восстановительное лечение при последствиях особо тяжелых повреждений органа зрения, полученных в чрезвычайных ситуациях". – Москва, Россия, 2002. – С. 44-46.
10. Яхникая Л. К., Красильникова В. Л., Коваленко Ю. Д. Энуклеация в современной офтальмологии // Здравоохранение Белоруссии. – 2001. – №12. – С.37-38.
11. Custer P. L. Postoperative rotation of hydroxyapatite enucleation implants / P. L. Custer // Arch Ophthalmol. – 1999. – Nov:117 (11). – P.1521-1524.