УДК 617.776:616-008.6:616.379-008.64:616.833-002-031.14

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201751520

Особливості перебігу дисфункції мейбомієвих залоз у хворих діабетичною полінейропатією на стадії важких ускладнень

П. А. Бездітко, д-р мед. наук, проф., Л. І. Івженко, аспірант

Харківський національний медичний університет МОЗ України

Харків (Україна)

E-mail: ludok26@yandex.ru           

Актуальність. Дисфункція мейбомієвих залоз (ДМЗ) – хронічна дифузна патологія мейбомієвих залоз, зазвичай характеризується обструкцією вивідних протоків і/або якісною/кількісною зміною секреції залоз. Причиною її виникнення може бути порушення іннервації мейбомієвих залоз внаслідок діабетичної полінейропатії.

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики дисфункції мейбомієвих залоз у пацієнтів з важкими ускладненнями діабетичної полінейропатії.

Матеріал і методи. Стандартні методи офтальмологічного дослідження, тест Ширмера до і через 2 години після компресії повік, компресійний тест, мейбографія, IVAD, OPI тести. Стадію важких ускладнень діабетичної полінейропатії (стадія N3) було зареєстровано у 25 пацієнтів. Контрольна група – 97 осіб без діабету.

Результати. Показник тесту Ширмера у пацієнтів зі стадією N3 (4,83 мм) був в 2,7 рази знижений порівняно з контролем (12,82 мм) (р<0,001). Показник проби Норна у хворих з N3 стадєію ДПН (3,45 с) був в 4,8 разів меньше, ніж у пациєнтів без цукрового діабету (9,48 с) (р<0,001). Показник тесту OPI у пацієнтів з N3стадією ДПН був нижчим, ніж в контрольній групі в 1,9 рази (р<0,001). Після компресії повік тест Ширмера у пацієнтів з стадією N3 ДПН був в 1,2 рази більше, ніж до неї (р<0,05). За даними мейбографії, у цих пацієнтів площа, на  якій є порушення функціонування мейбомієвих залоз, відповідає 4 ступеню.

Висновок. У хворих з стадією N3 ДПН виявляється третій (44 %) і четвертий (40 %) ступені ДЗ, в той час як перший ступінь ДМЗ не було виявлено у жодного пацієнта.

Ключові слова: дисфункція мейбомієвих залоз, діабетична полінейропатія, Ширмер тест,  контактна мейбографія, секрет мейбомієвих залоз 

Література

1.Bron A. J., Benjamin L., Snibson G. Meibomian gland disease. classification and grading of lid changes // Eye. – 1991. –Vol.5. – P. 395-411.

2.Boulton J. M., Malik R. A., Arezzo J. C. Diabetic Somatic Neuropathies // Diabetes Care. – 2004. – Vol. 27, № 6. – P. 1458-1486.

3.Feldman E. L. Oxidative stress and diabetic neuropathy: a new understanding of an old problem / E. L. Feldman // J. Clinic. Investigation. – 2003. – Vol. 111. – P. 431-433.

4.Foulks G., Bron A. A clinical description of meibomian gland dysfunction // Ocul Surf. – 2003. – P.107-126.

5.Jester J. V., Nicolaides N., Smith R.E. Meibomian gland studies: histologic and ultrastructural investigations // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 1981. – Vol. 20. – P. 537-547.

6.Kelly K. Nichols. The International Workshop on Meibomian Gland Dysfunction: Executive Summary // IOVS, Special Issue. – 2011. – Vol. 52 (4).

7.Kozak I., Bron A.J., Kucharova K. Morphologic and volumetric studies of the meibomian glands in elderly human eyelids // Corne. – 2007. – Vol.26. – P. 610-614. 

8.Nelson J. D., Shimazaki J., Benitez-del-Castillo J. M. et al. The international workshop on meibomian gland dysfunction: report of the definition and classification subcommittee // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 2011. – Vol. 52. – P.1930–37.

9.Ousler G. W. 3rd1, Hagberg K.W., Schindelar M., Welch D., Abelson M. The Ocular Protection Index // Cornea. – 2008. – Jun; 27(5). – P. 509-13.

10.Pflugfelder S. C, Tseng S., Sanabria O. et al. Evaluation of subjective assessments and objective diagnostic tests for diagnosing tear-film disorders known to cause ocular irritation // Cornea. – 1998. – Vol.17. – P. 38-56.

11.Pult H. Meiboscale. Dr Heiko Pult // Optometry & Vision Research. – 2015. – Accessed February 10.

12.Tomlinson A., Bron A.J., Korb D.R. et al. The international workshop on meibomian gland dysfunction: report of the clinical trials subcommittee // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 2011. – Vol.52. – P. 2006-2049.