Офтальмол. журн. — 2016. — № 5. — С. 22-27.

УДК 617.736-007.17-085.849.19-036.8

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201652228

Динаміка гостроти зору у хворих з сухою формою вікової дегенерації макули після низькоенергетичної світлової терапії та медикаментозного лікування

А. М. Сергієнко 1, доктор медичних наук, професор, Н. О. Дзюба 2, зав. офтальмологічним відділенням

1«Офтальмологічна клініка професора Сергіенка»; Вінниця (Україна)

2Київська міська клінічна лікарня № 9; Київ (Україна)

Введение. Возрастная дегенерация макулы (ВМД) приводит к частичной или полной потере центрального зрения, являясь причиной утраты трудоспособности и возникновения инвалидности больных. Существующая проблема оправдывает поиск новых методов воздействия на зрительный анализатор у больных ВМД.

Цель. Изучить динамику остроты зрения у больных с сухой формой ВМД после двух курсов низкоэнергетической световой терапии и медикаментозного лечения.

Материал и методы. Основную группу (ОТ) составили 115 пациентов (187 глаз), которые проходили два курса низкоэнергетической световой терапии (НСТ) в сочетании с двумя курсами медикаментозного лечения в условиях стационара в течение 10 дней каждый. Контрольную группу (КТ) составили 95 пациентов (163 глаз), которые проходили только два курса медикаментозного лечения в условиях стационара в течение 10 дней каждый. Курсы лечения проводились с интервалом в шесть месяцев. Наблюдение в группах проводилось до, после лечения, через 1, 3, 6мес. после каждого из двух курсов лечения. Визометрию проводили с помощью таблиц ЕТБЯВ (количество знаков). В зависимости от остроты зрения (ОЗ), ОТ была разделена на: I подгруппу (54 глаз) — < 47знаков и II подгруппу (133 глаз) — > 47знаков; КТ — на: I подгруппу (47глаз) — < 47знаков и II подгруппу (116 глаз) — > 47знаков.

Результаты. После прохождения двух курсов лечения у пациентов I подгруппы ОТ отмечено улучшение показателя ОЗ на 21,6 %, по сравнению с КТ (22 глаза (40,7 %) против 9 (19,1 %), соответственно), стабилизация показателя ОЗ наблюдалась только у больных ОТ — 6 глаз (11,1 %). Таким образом, эффективность лечения в ОТ была на 32,7 % выше, чем в КТ (28 глаз (51,8 %) пациентов ОТ против 9 (19,1 %) в КТ). Ухудшение показателя ОЗ у пациентов КТ отмечалось на 32,8 % чаще, чем у пациентов ОТ (38 (80,9 %) пациентов КТ и 26 (48,1 %) — ОТ). После прохождения двух курсов лечения у пациентов II подгруппы ОТ и КТ, улучшение показателя ОЗ наблюдалось в 79,8 % случаев чаще у пациентов ОТ — 113 глаз (85,0 %), чем КТ — 6глаз (5,2 %), стабилизация показателя ОЗ была в 4,6 % случаев чаще у пациентов КТ — 15 глаз (12,9 %), чем у пациентов ОТ — 11 глаз (8,3 %). В целом, эффективность лечения в ОТ была на 75,2 % выше, чем в КТ (124 глаза (93,3 %) против 21 (18,1 %), соответственно).

Выводы. 1. Встановлено, що у пацієнтів віковою дегенерацією макули з низьким зором після двох курсів низькоенергетичної світлової терапії сумісно з курсами медикаментозного лікування відбувається стабілізація показника гостроти зору (до лікування — (28,6±1,0) зн., після — (28,7±1,1) зн., р=0,496), водночас, у пацієнтів, які проходили тільки медикаментозне лікування, відмічено його статистично значуще погіршення з (29,3±1,0) зн. до (26,2±1,2) зн. (р=0,000).

2.Виявлено, що у хворих віковою дегенерацією макули з високим зором після двох курсів низькоенергетичної світлової терапії сумісно з курсами медикаментозного лікування відбувається статистично значуще підвищення показника гостроти зору з (71,4±0,8) зн. на початку лікування до (76,6+0,9) зн. через 12 міс. (р=0,000) та погіршення показника — з (69,5+0,9) зн. на початку лікування до (66,3+0,9) зн. після (р=0,000) у пацієнтів, які про-ходили тільки медикаментозне лікування.

2.Відмічено, що ефективність лікування хворих віковою дегенерацією макули як з низьким, так і з високим зором, які проходили два курси низькоенергетичної світлової терапії сумісно з курсами медикаментозного лікування, вища ніж у тих пацієнтів, які проходили два курси тільки медикаментозної терапії. Різниця між ними складає 32,7 % (14,0 ч- 48,15, р=0,001) у пацієнтів з низьким зором і 75,2 % (65,4 ч- 81,9, р<0,000) у пацієнтів з високим зором.

3.Ефективність низькоенергетичної світлової терапії сумісно з курсами медикаментозного лікування хворих віковою дегенерацією макули залежить від вихідних даних гостроти зору — чим вища гострота зору, тим вища ефективність даного методу лікування.