УДК 617.753–053.2:617.751–073

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh2016335

Минимальная экспозиция распознавания тест-объектов у детей с различной рефракцией

В. И. Сердюченко, д-р мед. наук, проф.; М. Б. Желизник, аспирант

ДУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина)

E-mail: viras@ukr.net

Актуальність. У наш час для людини має велике значення здатність миттєвої оцінки ситуації та миттєвого прийняття рішення.

Мета. Визначити стан мінімальної експозиції розпізнавання тест-об’єктів (МЕРТ) у дітей з різними видами рефракції і нормальним очним дном

Матеріал і методи. МЕРТ визначена у 71 дитини віком від 7 до 13 років (на 142 очах): з гіперметропією (22 дитини); міопією (26 дітей); з еметропією (23 дитини). За допомогою електронного пристрою дитині пред’являлись тест-об’єкти з кутовими розмірами 160, 40 і 8 кутових хвилин.

Результати. При пред’явленні тест-об’єктів розміром 160 кутових хвилин монокулярна МЕРТ дорівнювала при всіх видах рефракції 1,0 мс; для оптотипів розміром 40 кут. хв. при еметропії, гіперметропії та міопії — відповідно (1,4±0,2) мс, (1,8±0,2) мс і (1,8±0,2) мс; для оптотипів розміром 8 кут хв. — відповідно (7,8±1,1) мс, (14,9±1,3) мс, (7,9±1,0) мс. Встановлена тенденція до скорочення бінокулярної МЕРТ у порівнянні з монокулярною при пред’явленні оптотипів 40 і 8 кут. хв.

Висновок. По мірі зменшення кутових розмірів тест-об’єктів істотно збільшується величина МЕРТ, що можна пояснити більш тривалим часом для розпізнавання високочастотного зображення порівняно з низькочастотним. Істотно більшу величину МЕРТ при гіперметропії (р<0,05) порівняно з еметропією та міопією можна пояснити участю акомодації в процесі розпізнавання тест-об’єктів.

Ключевые слова: минимальная экспозиция распознавания тест-объектов, эмметропия, гиперметропия, миопия.

Ключові слова: мінімальна експозиція розпізнавання тест-об’єктів, еметропія, гіперметропія, міопія.

 

Литература

Колбанов В. В. Исследование экспозиционной остроты зрения у членов экипажей бронетанковой техники // Воен.-мед. журн. — 1969. — № 7. — С. 72–73.

Колбанов В. В., Медведев В. И. Динамические характеристики зрительных функций // Физиология человека. — 1979. — Т. 5. — № 4. — С. 687–693.

Сердюченко В. И. Временные параметры разрешающей способности глаза и их значение для диагностики и лечения косоглазия и амблиопии // Офтальмол. журн. — 1994. — № 5. — С. 262–265.

Сердюченко В. И. Новые динамические методы исследования зрительных функций в клинике аномалий рефракции и нарушений бинокулярного зрения у детей. Дис. … доктора мед.наук. — Одесса, 1995. — 257 с.

Сердюченко В. И., Биберган М. А., Казимирский А. Б., Боханов В. Н. и др. Устройство для исследования остроты зрения. Пат. № 38162 на промышленный образец. СССР. № 61738. Заявл. 08.07.1991. Зарегистрировано в Гос. Реестре пром. O бразцов СССР 22.02.1993.

Baron W. S., Westheimer G. Visual acuity as a function of exposure duration // JOSA. — 1973. — V. 63. — N 2. — P. 212–219.

Bokhov B. B., Nosovskii A. M. The impact of long term isolation on visual acuity // Aviacosm. Ecolog. Med. — 1997. — 31 (4). — P. 41–46. PMID: 9424196.

Cobb P. W. Some experiments on the speed of vision // Trans. Illum. Eng. Soc. — 1924. — V.19, N 2. — P. 150–175.

Dannenbaum E., Paquet N., Chilingaryan G., Fung J. Clinical evaluation of dynamic visual acuity in subject with unilateral vestibular hypofunction // Otol. Neurotol. — 2009, Apr. — 30 (3). — P 368–372. PMID: 19318888.

Ferry C. a. Rand G. Intensity of light and speed of vision studied with the special reference to industrial situation // Trans. Illum. Eng. Soc. — 1928. — V. 23. — P. 827.

Hubel D. H., Wiesel T. N. Receptive fields, binocular interaction and architecture in the cat’s visual cortex // J. Physiol. — 1962. — V.160. — P. 106–154.

Von Noorden Gunter K., Campos Emilio C. Binocular Vision and Ocular Motility: Theory and Management of Strabismus. 6th ed. — 2002. — P. 115.