УДК 617.7:612.13+616.8:617.721.6–002–036 

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201552529

Состояние гемодинамики глаза и активности вегетативной нервной системы при передних увеитах в разные периоды его течения 

Н. И. Храменко 

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина) 

E-mail: Khramenkon@mail.ru

Актуальність. Враховуючи складний патогенетичний механізм розвитку увеїту, важливим є вивчити особливості взаємодії імунної, судинної, нервової систем, міру їх активності, а також можливість превентивности розвитку необоротних мофрологічних ускладнень. 

Мета роботи: дослідження стану гемодинаміки ока та активності вегетативної нервової системи при передніх увеїтах в різні періоди перебігу запального процесу. 

Матеріал і методи. Дослідження були проведені у 66 хворих передніми увеїтами. Поряд з загальноклінічними дослідженнями проводили реоофтальмографію з використанням показника об’ємного пульсового кровонаповнення RQ (‰), швидкості максимального кровонаповнення ока (за показником ? (Om/с), а також тонічних властивостей судин ?/Т (%) (реографічний комп’ютерний комплекс ReoCom). 

Результати та їх обговорення. Рівень об’ємного пульсового кровонаповнення ока у хворих залежить від стану активності процесу: коефіцієнт прямої кореляції (r=0,26,р<0,05). Найбільш низький  — RQ = (2,54 ± 0,6) ‰ у період стійкої ремісії хронічного процесу який був достовірно нижче на 32 % (р <0,05), ніж в період його загострення. Аналогічним чином змінювався і показник швидкості кровонаповнення судин ока. Виявлено прямий взаємозв’язок між показником об’ємного кровонаповнення RQ ‰ і швидкістю осідання еритроцитів (ШОЕ, мм/год), як індикатора активності запалення: коефіцієнт прямої кореляції (r=0,45, р<0,05). У період гострого процесу в групі хворих з ускладненим перебігом переднього увеїту, яке виражалося проявом набряку області макули, було виявлено більш високе RQ на 54 % (р=0,02) і підвищення тонусу судин крупної ланки на 35,5 % (р=0,001), ніж у групі без ускладнень. Надлишкова симпатикотонія супроводжувалася поразкою сітківки: при набряку області макули показник симпатичної активності LF був вище на 46 % (р=0,02), ніж при перебігу увеїту без ускладнень. 

Висновок. Виявлено особливості гемодинаміки ока при передніх увеїтах залежно від періодів запального процесу, а також механізми впливу відділов ВНС на стан гемодинаміки і розвиток ускладненого перебігу увеїту. 

Ключевые слова: передние увеиты, гемодинамика глаза, активность вегетативной нервной системы

Ключові слова: передні увеїти, гемодинаміка ока, активність вегетативної нервової системи

Литература 

1. Абрамов В. В. Интеграция иммунной и нервной систем / В. В. Абрамов. Новосибирск: Наука, 1991. — 168 с. 

2. Абрамов В. В. Возможные принципы интеграции иммунной и нейроэндокринной систем / В. В. Абрамов // Иммунология. — 1996. — № 1. — С.60–61. 

3. Баевский Р. М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика // Клиническая информатика и телемедицина. — 2004. — № 1. — С.54–64. 

4. Вейн А. М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение. Руководство для врачей. МИА. Москва, 2000. — 752 с. 

5. Офтальмология: национальное руководство / под ред. Аветисова С. Э., Егорова Е. А., Мошетовой Е. К., Нероева В. В., Тахчиди К. П. — М., ГЭОТАР- Медиа, 2008. — 944 с. 

6. Рагинене И. Г. Зависимость функционального состояния иммунной системы от исходного вегетативного тонуса организма: Автореф дис. канд мед наук / И. Г. Рагинене. — Томск, 2003. — 23 с. 

7. Сорокин О. В., Маркова Е. В., Труфакин С. В. Новые аспекты участия автономной нервной системы в иммунорегуляции // Нейроиммунология. — 2003. — Т.1. — № 2. — С.136–137. 

8. Храменко Н. И., Коновалова Н. В., Шайби Абдеррахим. Изучение состояния сенсорной части сетчатки и сосудистой оболочки глаза больных увеитами при помощи оптической когерентной томографии // Восток-запад. Точка зрения. — 2014. — Выпуск 1. — С. 200–203. 

9. Яблучанский Н. И., Мартыненко А. В., Исаева А. С. Основы практического применения неинвазивной технологии исследования регуляторных систем человека. — «Основа»: Харьков, 2000 — С.26. 

10. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of The European Society of Cardiology and The North American Society of Pacing and Electrophysiology // European Heart Journal. — 1996. — V. 17. — P. 354–381. 

11. Lutjen-Drecoll E. Choroidal innervation in primate eyes // Exp Eye Res. — 2006. — Vol. 82. — P.357–61. 

12. May C. A., Lutjen-Drecoll E. Choroidal ganglion cell changes in human glaucomatous eyes // J Glaucoma. — 2004. — Vol.13. — P.389–95. 

13. Tracey K. J. The inflammatory reflex Nature / K. J. Tracey // Nature publishing group. — 2002. — V.420. — P.853–859.