Полный текст Pdf 
УДК 617.723–006.81.04–085–036.8–084:612.017.11
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201516874
Изучение влияния препарата амиксин in vitro на рецепторный аппарат лимфоцитов периферической крови у больных увеальной меланомой
Л. Н. Величко, канд. мед. наук, А. В. Богданова, канд. биол. наук
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина)
E-mail: alex_immun@mail.ru
Вступ. Індивідуальний підбір імуномодулюючих препаратів і раціональне поєднання фізичних лікувальних факторів з імуномодулюючою терапією є важливим завданням клінічної імунології. В даний час при імунотерапії онкологічних хворих використовуються емпіричні підходи до призначення імуномодулюючих препаратів. Дослідження ролі деяких молекул у реалізації позитивного лікувального ефекту комбінованої терапії хворих на увеальну меланому дозволило розробити нові підходи до пошуку і розробки комплексних схем лікування з використанням імуномодуляторів. Дослідження молекулярних механізмів активації імунокомпетентних клітин дозволить розробити патогенетично обґрунтовані підходи до лікування хворих на увеальну меланому.
Мета дослідження. Дослідити вплив in vitro препарату Аміксин на експресію молекулярних маркерів активації лімфоїдних клітин СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95, CD 150 у хворих на увеальну меланому.
Матеріал і методи. Рівень експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів вивчався за допомогою імуноцитогістохімичного ПАП-методу, з використанням панелі моноклональних антитіл СD 5, СD 7, CD 25, CD 38, CD 45, CD 54, CD 95 і CD 150 до і після культивації з препаратом Аміксин. Дослідження проводилось in vitro з лімфоцитами периферичної крові хворих на увеальну меланому n=30. Статистична обробка проводилась за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0, з використанням критерію Ньюмена-Кейлса.
Результати дослідження. Проведені нами дослідження дії in vitro препарату Аміксин на стан експресії молекулярних маркерів активації лімфоцитів периферичної крові у хворих на увеальну меланому виявило вірогідне підвищення показників експресії СD7+, CD 25+, CD 54+, CD 95+ після використання вищевказаного препарату.
Так, рівень експресії СD 7+ вірогідно збільшився з 26,4±3,8 до (34,1±2,6) %, (р<0,05); CD 25+ — з 19,4±3,3 до (28,8±3,1) %, (р<0,01); CD 54+ — з 18,3±5,1 до (32,7±2,2) %, (р<0,01); CD 95+ з 24,2±6,3 до (36,5±5,4) %, (р<0,05).
Висновок. Розроблений в лабораторії імунології ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України» метод вивчення впливу імуномодулюючих препаратів на молекулярний профіль лімфоцитів периферичної крові можна використовувати у клінічній практиці для підбора адекватної імунокоригуючої терапії. Індуктор інтерферону Аміксин може бути використаний у процесі комбінованої терапії (фотокоагуляція+?-аплікаційна терапія) у хворих на увеальну меланому з метою імунологічної корекції.
Ключевые слова: увеальная меланома, Амиксин, молекулярные маркеры активации лимфоцитов, комплексное лечение.
Ключові слова: увеальна меланома, Аміксин, молекулярні маркери активації лімфоцитів, комплексне лікування.
Литература
1.Бережная Н. М. Система интерлейкинов и рак / Н. М. Бережная, В. Ф. Чехун. — Киев: ДИА, 2002. — 224 с.
2.Бережная Н. М. Иммунология злокачественного роста / Н. М. Бережная, В. Ф. Чехун. — Киев: Наукова думка, 2005. — 790 с.
3.Величко Л. Н. Уровень экспрессии молекулярных маркеров активации лимфоцитов периферической крови у больных увеальной меланомой с различной эффективностью органосохраняющего лечения / Л. Н. Величко // Офтальмол. журн. — 2013. — № 5. — С.9–13.
4.Вит В. В. Прогностическое значение морфологических признаков иммунного ответа при увеальных меланомах различного клеточного типа / В. В. Вит // Арх. патол. — 1983. — № 7. — С.25–30.
5.Воронцова А. Л. Интерферон как важный элемент оптимизации лечения онкологических больных / А. Л. Воронцова, Ю. И. Кудрявец // Онкология. — 2000. — Т. 2. — № 1–2. — С.16–20.
6.Воронцова А. Л. Роль интерферона в противоопухолевой резистентности / А. Л. Воронцова // Экспериментальная онкология. — 1989. — Т. 11. — № 6. — С.49–54.
7.Гаврилова Т. В. Механизмы иммунных нарушений и иммунокоррекции миелопептидами при проникающем ранении глаза / Т. В. Гаврилова, Ю. И. Шилов, В. В. Чуприна и др. // Рефракционная хирургия и офтальмология. — 2009. — № 4. — С.29–35.
8.Егорова Е. А. Влияние амиксина на иммунный и рецепторный статус у больных с гиперпластическими процессами эндометрия / Е. А. Егорова, О. Н. Лысенко, Н. В. Стрижова // Winter J. on Immunoreabilitation. — 1999. — № 15. — P.73.
9.Ершов Ф. И. Антивирусные препараты / Ф. И. Ершов. — М.: Медицина, 1998. — 200 с.
10.Зиангирова Г. Г. Опухоли сосудистого тракта глаза / Г. Г. Зиангирова, В. Г. Лихванцева. — Москва: Последнее слово, 2003. — 456 с.
11.Лихванцева В. Г. Роль цитокинов в патогенезе, прогнозе и лечении увеальной меланомы: дис. … доктора мед. наук / В. Г. Лихванцева. — М., 2001. — 475 с.
12.Рабсон А. Основы медицинской иммунологии / А. Рабсон, А. Ройт, П. Делвз. — М.: Бином, 2006. — 319 с.
13.Bialasiewicz A. A. Clinical and histopathological aspects of 113 necrotizing malignant melanomas of the choroid. Part 2: Immunogenetic characterization of T-cell receptor — positive tumor — infiltrating lymphocytes and survival of patients with necrotizing melanomas of the choroids / A. A. Bialasiewicz1, J.-X. Ma, G. Richard // Klin. Monatsbl Augenheilkd. — 1998. — V. 213. — № 11. — P.271–277.
14.Bialasiewicz A. A. ?/? — and ?/? TCR+ lymphocyte infiltration in necrotising choroidal melanomas / A. A. Bialasiewicz, J.-X. Ma, G. Richard // Br. J. Ophthalmol. — 1999. — V. 83. — P.1069–1073.
15.Dunne B. M. MDR1 expression is associated with adverse survival in melanoma of the uveal tract / B. M. Dunne, M. McNamara, M. Clynes et al. // Hum. Pathol. — V. 29. — 1998. — № 6. — P.594–598.
16.Ferguson T. A. The immune response and the eye: The ACAID inducing signal is dependent on the nature of the antigen / T. A. Ferguson, J. M. Herndon // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 1994. — V.35. — № 7. — P.3085–3095.
17.Karre K. Selective rejection of H-2-deficient lymphoma variants suggests alternative immune defence strategy / K. Karre, H. G. Ljunggren, G. Piontek, R. Kiessling // Nature. — 1986. — V. 319. — P.675–678.
18.Niederkorn J. Y. Exogenous recombinant interleukin-2 abrogates anterior-chamber- associated immune deviation / J. Y. Niederkorn // Transplantation. — 1987. — V.43. — № 4. — P.523–528.
19.Niederkorn J. Y. Immune privilege and immune regulation in the eye / J. Y. Niederkorn // Adv. Immunol. — 1990. — V.48. — № 1. — P.191–226.
20.Owen-Schaub L. B. Lymphokine-activated killer cell cytotoxicity necrosis factor a and interleukin 2 in the generation of human activation of human cytotoxic lymphocytes: Effect of tumor synergy of tumor necrosis factor and interleukin 2 in the generation of human lymphokine-activated killer cell cytotoxicity / L. B. Owen — Schaub, J. U. Gutterman, E. A. Grimm // Cancer Res. — 1988. — V.48. — № 5. — P.788–792.
21.Streilein J. W. Ocular immune privilege: therapeutic opportunities from an experiment of nature / J. W Streilein // Nature Reviews Immunology. — 2003. — V.3. — № 11. — P.879–889.
22.Streilin J. W. Immune regulation and the eye: a dangerous compromise / J. W. Streilin // FASEB J. — 1987. — V.1. — P.199–208.
23.Wilbanks G. A. Studies on the induction of anterior chamber — associated immune deviation (ACAID). 1. Evidence that an antigen — specific, ACAID — inducing, cell — associated signal exists in the peripheral blood / G. A. Wilbanks, J. W. Streilein // J. Immunol. — 1991. — V.146. — № 8. — P.2610–2617.
24.Williamson J. S. Induction of delayed hypersensitivity to alloantigens coinjected with Langerhans cells into the anterior chamber of the eye. Abrogation of anterior chamber — associated immune deviation / J. S. Williamson, J. W. Streilein // Transplantation. — 1989. — V.47. — № 3. — P.519–524.
25.Wissing M. D. Small — molecule screening of PC3 prostate cancer cells identifies tilorone dihydrochloride to selectively inhibit cell growth based on cyclin — dependent kinase 5 expression / M. D. Wissing, T. Dadon, E. Kim et al. // Oncol. Rep. — 2014. — V.32. — № 1. — Р.419–424.
