Офтальмол. журн. — 2014. — №4. — С. 23-28.

 

Полный текст Pdf 

УДК 617.741-004.1-053.9-085-073

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201442328

Исследование оптических свойств хрусталика (по данным прибора "Manual Straylight Meters») и остроты зрения у пациентов с начальной возрастной катарактой, получающих препарат биофлавоноида — кверцетин

Н. Ф. Леус, проф.; А. В. Гиржева, аспирант; Ю. А. Журавок к. м. н.

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии имени В. П. Филатова НАМИ Украины», Одесса (Украина)

E-mail: nusha_87@inbox.ru

Ключевые слова: начальная возрастная катаракта, хрусталик светорассеяние,кверцетин

Ключові слова: початкова вікова катаракта, кришталик, світлорозсі­ювання, кверцетин

Вступ. Актуальність роботи визначається з'ясуванням впливу біофлавоноїду-кверцетина при лікуванні хворих з початковою віковою катарактою.

Мета дослідження: вивчити оптичні властивості кришталика та гос­троту зору у пацієнтів з початковою стадією вікової катаракти, що одержують препарат біофлавоноїду — кверцетин.

Матеріал та методи. Основна група — 45 хворих одержували інстиляції ліпофлавона та кверцетин перорально; група порівняння — цих препаратів не одержувала. У всіх хворих проводили вимірювання розсіяного світлового випромінення та визначення гостроти зору.

Результати. Одержані дані свідчать, що препарат кверцетин сприяє уповільненню розвитку та вираженості помутнінь кришталика у пацієнтів з початковою стадією вікової катаракти. Цей ефект спостерігається піс­ля завершення курсу лікування і зберігається на протязі всього терміну спо­стережень — 24 місяців. Гострота зору через 12,18 і 24 місяця в основній групі хворих достовірно перевищувала показники в групі порівняння на 6,4; 10,7та 15,5 % відповідно.

Висновок. Застосування кверцетину у хворих з початковою стадією вікової катаракти веде до помітної стабілізації помутнінь кришталика, знижаючі ступінь інтенсивності світлорозсіювання та значно запобігає зниженню гостроти зору.

Литература

1.     Веселовская 3. Ф., Боброва Н. Ф., Вит В. В. Катарак­та. — Киев: Книга плюс, 2002. — 208 с.

2.     Воскресенская Л. К. Патогенез и лечение старческой и диабетической катаракты: автореф. дисс. ... докт. мед. наук: 14.00.16, 14.00.08 «Российский Университет друж­бы народов» / Л. К. Воскресенская. — М., 1993. — 32 с.

3.     Горшкова Р. А. Клинико-экспериментальные предпо­сылки применения Липофлавона у больных возраст­ной катарактой для снижения степени послеопераци­онной воспалительной реакции // Материалы XXVI Международной научно-практической конференции «Применение лазеров в медицине и биологии». — Ялта, 2006. — С. 115-116. 4. Леус Н. Ф., Гиржева А. В., Журавок Ю. А. Влияние биофлавоноидов (кверцетина и рутина) на развитие патологических изменений в хрусталике при мо­делировании возрастной катаракты // Офтальмол. журн. — 2010. — № 6. — С. 60- 65.

4.     Леус Н. Ф., Будайа Низар, Гиржева А. В. Механизм антикатарактогенного действия каротиноидов и фла-воноидов // Офтальмология. Вост. Европа — 2013. — № 3. — С. 86- 94.

5.     Леус Н. Ф., Гиржева А. В., Журавок Ю. А. Влияние кверцетина на ферменты антиоксидантной защиты хрусталика и камерной влаги у больных возрастной катарактой // Материалы XIII Съезда офтальмоло­гов Украины, 21-23 мая. — Одесса, — 2014. — С. 66­67.

6.     Муранов К. О., Островский М. А. Молекулярная фи­зиология и патология хрусталика глаза. — М.: ТОРУС ПРЕСС, 2013. — 304 с.

7.     Наследов А. SPSS компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. // Спб.: Питер, 2005. — 416 с.

8.     Пасечникова Н. В., Горшкова Р. А., Гайдамака Т. Б. Предварительная оценка противовоспалительного действия препарата «Липофлавон» у пациентов после экстракапсулярной экстракции катаракты // Офтальмол. журн. — 2005. — № 3. — С. 13-18.

10.  Age-related Eye Disease Study Research Group. A Ran­domized, placebocontrolled, clinical trial of high-dose supplementation with vitamins С and E and beta carotene for age-related cataract and vision loss: AREDS report no // Arch. Ophthalmol. — 2001. — V.119. — № 10. — P. 1439-1452.

11. Berendschot T. T., Broekmans W. M. R. Lens aging in rela­tions to nutritional determinants and possible risk factors for age-related cataract // Arch. Ophthalmol. — 2002. — Vol.120. — P. 1732- 1737.

12. Bunce G., Kinoshita J. Nutritional factors in cataract // Ann. Rev. Nutr. — 1990. — Vol. 10. — P. 233- 254.

13. Christen W. G. Antioxidant vitamins and age-related eye desease // Proc. Assos. Am. Phisicians. —  1999. — V.111. — № 1. — P.16-21.

14. Congdon N. Preventions strategies for age related cataract: present - limitations and future possibilities // Br. J. Oph­thalmol. — 2001. — Vol. 85 (5). — P. 516- 520.

15. De Waard P. W. T. Intraocular light scattering In age-related cataracts // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 1992. — Vol. 33. — P. 618-625.

16. Fernandez M. M., Afshari N. A. Nutrition and the prevention of cataracts // Curr. Opin. Ophthalmol. — 2008. — Vol. 19. — № 1. — P. 66- 70.

17. Hockwin O., Kojima М., Muller-Breitenkamp U. Lens and cataract, research of the 20th century: a review of results, errors and misunderstandings // Dev. Ophthalmol. — 2002. — № 35. — P.1-11.

18. Van den Berg T. J. Intraocular straylight. Studied using the direct compensation technique // CIE 22-nd session, Melbourne. — 1991. — Vol. 1. — P. 83- 84.