Офтальмол. журн. — 2014. — № 3. — С. 76-80.

 

Полный текст Pdf 

УДК 617.735-002-02:616.379-008.64-085-07+577.11-092.9

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201437680

Мембрано-протекторное воздействие кверцетина и липоата на лизосомы сетчатки при стрептозотоциновом диабете

О. А. Мороз, канд. мед. наук

Закарпатская областная клиническая больница им. А. Новака, Ужгород (Украина)

E-mail: moroz.oleg@gmail.com

Ключевые слова: эксперимен-тальный диабет, сетчатка, липоевая кислота, кверцетин.

Ключові слова: експерименталь-ний діабет, сітківка, ліпоєва кислота, кверцетин

Вступ. Встановлено, що в ранні терміни розвитку експериментального діабета ушкоджуються мембранні структури лізосом пігментного епітелію сітківки, що супроводжується підвищенням активності маркерного фермента — кислої фосфатази, тоді як застосування біофлавоноїдів сприяло зниженню цієї активності.

Мета дослідження. Вивчити мембрано-протекторний вплив кверцетину і ліпоату на сітківку, зокрема — на лізосоми пігментного епітелію при стрептозотоциновому діабеті.

Матеріал та методи. Дослідження проводились на білих щурах лінії «Вістар» масою 180—220 г. Дві групи тварин з модельованим діабетом одер-жували перорально кверцетин іліпоєву кислоту. Активність лізосомальних ферментів сітківки визначалася за допомогою методів спектрофотоме-тричного аналізу.

Результати. Застосування вказаних препаратів мало помітну мембранос-табілізуючу дію на сітківку в різні терміни розвитку діабетичного процесу. Вони не тільки підвищували стабільність внутрішньо-клітинних мембран, але й значно попереджували деградацію лізосомальних структур сітківки.

Висновок. Встановлено, що використання ліпоєвої кислоти і кверцетину при розвитку експериментального діабета значно гальмує субклітинні структури сітківки, що є проявом їх протекторної дії на ці структури при діабетичному процесі.

Литература

1.Алифанова Т. А. Диабет и проблема инвалидности / Т. А. Алифанова, Н. Н. Купшир // Тезисы 2-ой межд. науч. конф. Офтальмологов Причерноморья. — Одес¬са, 2004. — С. 124.

2.Андрушкова О. А., Комплексный подход к лечению сосудистых изменений глаза у больных сахарным диабетом / О. А. Андрушкова, Т. Н. Антонюк, Т. А. Туруто // Матер. 1-ой Межд. конф. «Современные аспекты сосудисто-эндокринных заболеваний органа зре¬ния». — К.,2000. — С. 85.

3.Гладуш Т. П., Байдан Е. И. Стабильность лизосомаль-ных мембран сетчатки белых крыс при стрептозотоциновом диабете в условиях медикаментозного воздей¬ствия (ацетилцистеином, флавоноидом и таурином) // Офтальмол. журн. — 2010. — № 4. —  С. 60- 64.

4.Евграфов В. Ю. Диабетическая ретинопатия: патоге¬нез, диагностика, лечение: автореф. дис. ... д-ра мед. наук. — М., 1996. — 47 с.

5.Леус Н. Ф. Метаболические механизмы развития и перспективы медикаментозного лечения диабетической ретинопатии // Офтальмол. журн. — 2003. — № 5. — с. 75- 80.

6.Мальцев Э. В., Родин С. С, Черняева С. Н. Диабетическая ретинопатия, механизмы развития // Офтальмол. журн. — 2003. — № 2. — С. 82- 88.

7.Миленькая Т. М., Бессмертная Е. Г. Диабетическая ретинопатия // Врач. Дело. — 2000. — № 1. — С. 8-11.

8.Наследов A. SPSS компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. // Спб.: Питер, 2005. — 416 с.

9.Недзвецкая О. В. Современные направления в лечении диабетической ретинопатии // Междунар. мед. журнал. — 2000. — № 3. — С. 56-58.

10.Павлюченко К. П., Олейник Т. В. Окислительное повреждение пигментного эпителия сетчатки при моде-лировании стрептозотоцинового диабета // Офтальм. журн. — 2005. — № 3. — С. 47-49.

11.Сидорова М. В. Диабетическая ретинопатия. Патогенез, клиника, лечение. — К.: СМП «АВЕРС», 2006. — 156 с.

12.Aiello L. P., Cahill M. T., Wong J. S. Systemic considerations in the management of diabetic retinopathy // Am. J. Ophthalmol. — 2001. — V. 32. —

P. 760-776.

13.Bayness J. W. Role of oxidative stress in development of complications in diabetes // Diabetes. — 1991. — V. 40. — P. 405-412.

14.Bergmeyer H. U. Methoden der enzymatischen Analyse. -Herausgegeben von H. U. Bergmeyer. - Berlin. - 1986. -S. 2254- 2265.

15.Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic complications // Nature. - 2001. - Vol. 414. -P. 813- 820.

16.Dervan E., Lillis D., Flynn L. Factors that influence the patient uptake of diabetic retinoparthy screening // Irish. J. Med. Sci. - 2008. - Vol. 177. - P. 303- 308.

17.Dierkx N., Horvath G., van Gils C. Oxidative stress status in patients with diabetes mellitus: relationship to diet // Eur J Clin Nutr. - 2003. - V. 57 (8). - P. 999- 1008.

18.Fong D. S., Aiello L. P., Ferris F. L., Klein R. K. Diabetic retinopathy // Ophthalmol. - 2004. - Vol. 27. - P. 2540¬2553.

19.Lang G.  E.  Pharmacological treatment of diabetic retinopathy // Ophthalmologica. - 2007. - Vol. 221. -№ 2. - P. 112-117.

20.Pan H.-Z., Zhang H., Chang D., et al. The change ofoxidative stress products in diabetes mellitus and diabetic retinopathy // Br. J Ophthalmol. - 2008. - Vol. 92. - P. 548- 551.

21.Reyk D. M., Gillies M. C., Davies M. J. The retina: oxidative stress and diabetes // Redox Rep. - 2003. -V. 8 (4). - P. 187-192.

22.Zimmer P. Global and social implications of the diabetic epidemic / P. Zimmer // Nature. - 2001. - Vol. 414. - P. 782-789.